Відмінності між версіями «Навіса»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
<br /> | <br /> | ||
'''3.''' Поряд з «навіс», щодо покрівлі на опорах вживаються також назви ''накриття, піддашшя, піддашок, дашок.'' | '''3.''' Поряд з «навіс», щодо покрівлі на опорах вживаються також назви ''накриття, піддашшя, піддашок, дашок.'' | ||
| + | <br /> | ||
'''4.''' Крита прибудова з площадкою та східцями, ґанок біля входу в будинок. | '''4.''' Крита прибудова з площадкою та східцями, ґанок біля входу в будинок. | ||
| + | <br /> | ||
'''5.''' Діалектна назва "горища". | '''5.''' Діалектна назва "горища". | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:20, 14 жовтня 2018
Навіса, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Желех. См. Навісочка.
Зміст
Сучасні словники
1. Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту кого-, чого-небудь від сонця, негоди і т. ін. Вже через день усі хворі мали місця під просторими навісами на березі моря (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 54); Під навісом Антон утворив цілий склад з возів, плугів та борін (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 295).
2. Те, що нависає зверху над чим-небудь. Садок був невеличкий, але в ньому було кілька старих дерев, що стояли, сумно схиливши віти під тяжким навісом снігу (Леся Українка, III, 1952, 518); В гірських районах, наприклад в Криму, як житла використовувались природні печери і навіси (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 32).
3. Поряд з «навіс», щодо покрівлі на опорах вживаються також назви накриття, піддашшя, піддашок, дашок.
4. Крита прибудова з площадкою та східцями, ґанок біля входу в будинок.
5. Діалектна назва "горища".
Ілюстрації
|
|
|
|
