Навід
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:17, 6 жовтня 2018; Iobondar.fzfvs18 (обговорення • внесок)
НА́ВІД, воду, чол., заст. Вказівка, порада. ♦ Дати навід — дати вказівку, порадити, навчити, як треба зробити що-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 32.
