Навстріч

На́встріч, нар. 1) Навстрѣчу. Гаду, гаду, а він навстріч. Ном. № 5769. 2) При первой встрѣчѣ, съ перваго раза, по первому впечатлѣнію. Єсть у нас сестронька Маруся, шлеться до неї зі Львова воєвода. Вона його навстріч не злюбила, забачивши його, ворітечка замкнула. Шлеться до неї Степаночко єї: вона його навстріч полюбила, забачивши його, ворітечка одчинила. Рк. Макс.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації