Відмінності між версіями «Набігти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Набігти. '''См. '''Набігати. ''' Категорія:На) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Набігти. '''См. '''Набігати. ''' | '''Набігти. '''См. '''Набігати. ''' | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | == Набігти == | ||
| + | |||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B3 Набігти]-(у, ч)-раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Несподіване раптове відвідання кого-, чого-небудь з якоюсь, перев. недружньою метою. | ||
| + | == Приклад вживання слова == | ||
| + | |||
| + | # Більшість полонених, захоплених під час набігів, скіфи продавали грецьким работорговцям (Іст. стар. світу, 1957, 95); | ||
| + | # Отої ночі перед набігом козацьким на село.. майже всеньку ніч і гибіла [Катря] надворі, все прислухаючись (Головко, II, 1957, 369). | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | [[Файл:Набіг.jpg|міні]][[Файл:Набіг1.jpg|міні]][[Файл:Набіг2.jpg|міні]] | ||
| + | == Значення == | ||
| + | ===== [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Набігати] ===== | ||
| + | # Наскакувати, натикатися з розбігу, з розгону на кого-, що-небудь. | ||
| + | # Несподівано натрапляти на когось, на щось, виявляти, зустрічати кого-, що-небудь. | ||
| + | # Швидко насуватися, перев. покриваючи, закриваючи собою що-небудь (про хвилі, хмари і т. ін.). | ||
| + | # Швидко виникати, починатися, налітати (про бурю, вітер і т. ін.). | ||
| + | # Виступати, з'являтися (про зморшки, сльози, усмішку і т. ін.). | ||
| + | # перен. Виявлятися зовні, ставати видимими (про душевні переживання, фізичні відчуття). | ||
| + | # перен. Виникати раптово (про спомини, думки і т. ін.). | ||
| + | # Збігаючись, збиратися в одному місці (про людей). | ||
| + | # розм. Натікаючи, наливатися куди-небудь, заповнювати щось (про рідину). | ||
| + | # перен. Збільшуючись, наростати (про гроші, проценти). | ||
| + | # Учиняти набіг (набіги) на кого-, що-небудь; напада́ти (у 1 знач.), наскакувати (див. наска́кувати2 1). | ||
| + | # тільки док., кого, що. Напавши на кого-, що-небудь, захопити його. | ||
| + | # Виповнюватися, минати (про роки). | ||
| + | # розм. Вискакувати, з'являтися, сідати (про болячки, ґулі і т. ін.). | ||
| + | # розм. Надходити, наставати (про свята, дні і т. ін.). | ||
| + | == Джерела == | ||
| + | ===== [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови] ===== | ||
| + | ===== [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Горох] ===== | ||
Поточна версія на 17:56, 23 березня 2024
Набігти. См. Набігати.
Зміст
Набігти
Набігти-(у, ч)-раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Несподіване раптове відвідання кого-, чого-небудь з якоюсь, перев. недружньою метою.
Приклад вживання слова
- Більшість полонених, захоплених під час набігів, скіфи продавали грецьким работорговцям (Іст. стар. світу, 1957, 95);
- Отої ночі перед набігом козацьким на село.. майже всеньку ніч і гибіла [Катря] надворі, все прислухаючись (Головко, II, 1957, 369).
Ілюстрації
Значення
Набігати
- Наскакувати, натикатися з розбігу, з розгону на кого-, що-небудь.
- Несподівано натрапляти на когось, на щось, виявляти, зустрічати кого-, що-небудь.
- Швидко насуватися, перев. покриваючи, закриваючи собою що-небудь (про хвилі, хмари і т. ін.).
- Швидко виникати, починатися, налітати (про бурю, вітер і т. ін.).
- Виступати, з'являтися (про зморшки, сльози, усмішку і т. ін.).
- перен. Виявлятися зовні, ставати видимими (про душевні переживання, фізичні відчуття).
- перен. Виникати раптово (про спомини, думки і т. ін.).
- Збігаючись, збиратися в одному місці (про людей).
- розм. Натікаючи, наливатися куди-небудь, заповнювати щось (про рідину).
- перен. Збільшуючись, наростати (про гроші, проценти).
- Учиняти набіг (набіги) на кого-, що-небудь; напада́ти (у 1 знач.), наскакувати (див. наска́кувати2 1).
- тільки док., кого, що. Напавши на кого-, що-небудь, захопити його.
- Виповнюватися, минати (про роки).
- розм. Вискакувати, з'являтися, сідати (про болячки, ґулі і т. ін.).
- розм. Надходити, наставати (про свята, дні і т. ін.).
