Набігати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набігати, -гаю, -єш, сов. в. набігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Мет. 291. Вовки сіроманці набігали. Мет. 7. А татарва як набігала, то вже я замужем була. Котл. Ен. III. 12. На очі набігати. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. Як набіжить. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. Чуб. І. 251. 2) — на що. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. КС. 1882. XII. 508. Як набіжиш, то й купи. Набігти тропи. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. Г. Барв. 416. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) Серце набіга. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится. Павлогр. у.

Набігати, -гаю, -єш, гл. Набѣгать, бѣгая получить. Набігав собі пранців.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання