Відмінності між версіями «Набуття»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
Рядок 41: Рядок 41:
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
  
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Версія за 14:33, 25 листопада 2014

Набуття, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.


Сучасні словники

Словник української мови

НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.

Орфографічний словник української мови

набуття́ іменник середнього роду

Українсько-російський словник

НАБУТТЯ

1) приобретение, накопление

2) приобретение

набуттятя громадянства — приобретение гражданства

Ілюстрації

Nabuttua.jpg Nabuttua1.jpg Nabuttua2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання