Відмінності між версіями «Набуття»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 26: Рядок 26:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
+
{|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nabuttua.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nabuttua.jpg|x140px]]

Версія за 14:32, 25 листопада 2014

Набуття, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.


Сучасні словники

Словник української мови

НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.

Орфографічний словник української мови

набуття́ іменник середнього роду

Українсько-російський словник

НАБУТТЯ

1) приобретение, накопление

2) приобретение

набуттятя громадянства — приобретение гражданства

Ілюстрації

Nabuttua.jpg Nabuttua1.jpg Nabuttua2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання