Набожно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набо́жно, нар. Набожно, благочестиво.

Сучасні словники

"Словопедія"

НАБОЖНО нрч. побожно, (реже) набожно, (богомольно) богомільно, (богобоязненно) богобоязно. [Він побожно перехристився (Грінч.). Безгучно ворушить устами, немов проказуючи молитву, руки набожно складені на грудях (Л. Укр.)].

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАБОЖНО. Присл. до набожний. [В'язень:] Дозволь мені хоч глянути на тебе! Дозволь мені поцілувать набожно край одіжі твоєї! (Леся Українка, II, 1951, 188); Вона [сестра-жалібниця] ще набожно похитала над хворим головою, тяжко зітхнула, підіймаючи вгору очі, і тихо вийшла (Мирослав Ірчан, II, 1958, 176).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Набожно на́божно I нареч. качеств. 1. Усердно исполняя религиозные предписания. 2. Выражая набожность или свидетельствуя о ней. II предик. Оценочная характеристика чьего-либо поведения, чьих-либо поступков как свидетельствующих об усердном исполнении религиозных предписаний. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.