Відмінності між версіями «Набожний»
(Створена сторінка: '''Набожний, -а, -е. '''Набожный, благочестивый. ''Набожний, як жид подорожній. ''Чуб. І. 268. [[Кат...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | [[Категорія: | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
| + | . НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Вже думали, чи не налагодилась княгівна [князівна] до кляштору, бо дуже була набожна (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже набожна (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 61); | ||
| + | // Власт. релігійній людині. Він з набожною обережністю тримав папірець за самий кутик, наче боявся стерти написані на ньому літери (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 131). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 18. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній. Чуб. І. 268. | ||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 464. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Набожний.jpg|міні]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Набожний2.jpg|міні]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Набожний3.jpg|міні]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| DKW0_eA6EXQ}} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 12:53, 8 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. НАБО́ЖНИЙ, а, е. Який вірить у бога і старанно виконує всі релігійні обряди. Вже думали, чи не налагодилась княгівна [князівна] до кляштору, бо дуже була набожна (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже набожна (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 61); // Власт. релігійній людині. Він з набожною обережністю тримав папірець за самий кутик, наче боявся стерти написані на ньому літери (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 131). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 18.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній. Чуб. І. 268. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 464.
Ілюстрації
 |
 |
 |
