Набиток

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Наби́ток, -тку, м. = Набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

НАБУ́ТОК, тку, ч.

Те, що набувають працею, затрачаючи силу й енергію. Не віддасть він [солдат] нікому набутку свого — що узято в бою, те здобуто навіки! (Голов., Поезії, 1955, 13); Для селян, які провозили десь на західний торг звичайний набуток своєї праці, такі придорожні села, за панським чи його дозорного посіпаки замочком, ставали страховищем (Ле, Наливайко, 1957, 6); // То, що неподільно належить кому-небудь. Література, музика, образотворче мистецтво, театр і кіно, всі скарбниці культури стали набутком широких мас трудящих (Літ. газ., 26. IX 1961, 4).

Набу́ток, тку, м.

1) Благопріобрѣтенное имущество.

2) Служба сверхъ срока въ возмѣщеніе прогульныхъ дней.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання