М’якушка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

М’якушка и мнякушка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік м’якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. М’якушечка и мнянушечка.

Сучасні словники


М'ЯКУШКА, и, жін.

1. М'яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою. Балика добре перев'язав її [рану], покривши м'якушкою хліба і павутинням (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 37).

2. перен., ірон., зневажл. М'якосердий, добрий (про людину). — Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода, або журба, або смуток, то зараз там мої і жалощі... (Марко Вовчок, VI, 1956, 271); — Ах, — скрикнула Густя, — він умлів! — І заломила руки. — Не бійся.. ти, м'якушко, — відказав Густав, — нічого такому злодієві не станеться! (Іван Франко, III, 1950, 375).



М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання