Відмінності між версіями «Мішанка»
(→СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO«Словники України on-line») |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мішанка2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мішанка2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мішанка3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мішанка3.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 21:33, 6 грудня 2016
Мішанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІ́ШАНКА, и, жін., розм.
1. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6).
2. Різна кормова суміш. У племінний період качок годують чотири рази: вранці і ввечері — зерном, а вдень два рази — вологими мішанками (Колгоспник України, 10, 1960, 29); Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли — зирк: — уже підсвинок(Остап Вишня, I, 1956, 73).
3. Те саме, що мішанина 1. Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках (Микола Зеров, Вибр., 1966, 150); Птахарня ото наша... Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого — будуть усі леггорни (Остап Вишня, I, 1956, 373).
УКРЛІТ.ORG
МІ́ШАНКА и, ж., розм. 1. Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом (Іщук, Вербівчани, 1961, 6). 2. Різна кормова суміш. У племінний період качок годують чотири рази: вранці і ввечері — зерном, а вдень два рази — вологими мішанками (Колг. Укр., 10, 1960, 29); Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли — зирк: — уже підсвинок (Вишня, І, 1956, 73). 3. Те саме, що мішани́на 1. Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках (Зеров, Вибр., 1966, 150); Птахарня ото наша… Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого — будуть усі леггорни (Вишня, І, 1956, 373).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO«Словники України on-line»
Мішанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.
Словари и энциклопедии на Академике
Мішанка — и, ж., розм. 1) Суміш злакових рослин із бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно. 2) Різна кормова суміш. 3) Те саме, що мішанина Український тлумачний словник
Ілюстрації
|
|
