Міць

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:49, 23 листопада 2017; Avpolukhina.ij17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Г. Барв. 411. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Канев. у. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли. Лубен. у.

Сучасні словники

Від іменника міць походять міцність, міцний, міцніти, зміцнювати та ін. Під впливом форм із закритим складом з’явилася тенденція вживати і також у відкритому: “Постарів Головатюк – немає в тілі вже тієї міці, що була раніше” (з газети). Це груба помилка. Треба казати й писати міць, міццю, але моці, як ніч, ніччю, але ночі. Наприклад: “Безсмертен, хто прийшов у світ як первоук І міццю генія піднісся на вершини” (Максим Рильський), “Вітер дув, дув, аж із моці вибився, сердешний” (Євген Гребінка)

Ілюстрації

15faa1a3b54a423a532c2ac977d9b1ee ce 1200x596x0x0 cropped 800x427.jpg 133572830 4208855 kubNpqO3C7Q.jpg Silqnaya zhenschina.jpg Sila lichnosti.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 434.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/28617-mic.html