Відмінності між версіями «Міський»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Міський, -а́, -е́. '''Городской. ''Розумніше міське теля, як сільська дитино. ''Чуб. І. 242. [[Ка...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Міський, -а́, -е́. '''Городской. ''Розумніше міське теля, як сільська дитино. ''Чуб. І. 242.  
 
'''Міський, -а́, -е́. '''Городской. ''Розумніше міське теля, як сільська дитино. ''Чуб. І. 242.  
 
[[Категорія:Мі]]
 
[[Категорія:Мі]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
=Словник Грінченка=
 +
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
 +
1.[http://sum.in.ua/s/misjkyj МІСЬКИ́Й], а, е. Прикм. до місто 1. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154); Коли Мічурін з'явився в президії на сцені міського театру, зал завирував такими оваціями, які й не снились ніколи найвидатнішим артистам (Олександр Довженко, I, 1958, 496);
 +
 +
2.Який відбувається в місті. Від початку міських боїв у мінометній роті Брянського сталося чимало змін (Олесь Гончар, III, 1959, 237);
 +
 +
3.Власт. місту, жителям міста. Перед нею, неначе з того світу вернувся, сидів її милий Василь, та ще став і кращий, .. вся постать якась панська, міська (Нечуй-Левицький, I, 1956, 106); Сільська дячиха не розумілася, очевидно, на делікатних міських звичаях і йти з візитою не мала й гадки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364); Крайні одразу ж помітили чужого чоловіка в міській одежі та в окулярах (Андрій Головко, II, 1957, 304);
 +
 +
4. у знач. ім. міський, кого, чол. Той, хто живе у місті. Отой міський зняв пенсне і, витягши хустку, протирав скельця (Андрій Головко, II, 1957, 169).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 754.
 +
==[http://eslovnyk.com/міський E-slovnik]==
 +
 +
міський -а́, -е́.
 +
Прикм. до місто 1). || Який відбувається в місті. || Власт. місту, жителям міста. || у знач. ім. міськи́й, -ко́го, ч. Той, хто живе у місті.
 +
 +
••
 +
Міська́ ду́ма — а) орган міського самоуправління в Росії в 1785-1917 рр.; б) в Російській Федерації з 1993 р. – виборні представницькі органи деяких міст.
 +
 +
••
 +
Міська́ упра́ва — в Росії в 1870-1917 рр. – виконавчий орган міського самоуправління.
 +
 +
••
 +
Міськи́й голова́ — в дореволюційній Росії – представник міської думи і міської управи.
 +
міський
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_s.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imaсссges.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indммex.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imтages.jpg|x140px]]
 +
|}

Версія за 20:47, 8 листопада 2017

Міський, -а́, -е́. Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.

Словник Грінченка

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1.МІСЬКИ́Й, а, е. Прикм. до місто 1. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154); Коли Мічурін з'явився в президії на сцені міського театру, зал завирував такими оваціями, які й не снились ніколи найвидатнішим артистам (Олександр Довженко, I, 1958, 496);

2.Який відбувається в місті. Від початку міських боїв у мінометній роті Брянського сталося чимало змін (Олесь Гончар, III, 1959, 237);

3.Власт. місту, жителям міста. Перед нею, неначе з того світу вернувся, сидів її милий Василь, та ще став і кращий, .. вся постать якась панська, міська (Нечуй-Левицький, I, 1956, 106); Сільська дячиха не розумілася, очевидно, на делікатних міських звичаях і йти з візитою не мала й гадки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364); Крайні одразу ж помітили чужого чоловіка в міській одежі та в окулярах (Андрій Головко, II, 1957, 304);

4. у знач. ім. міський, кого, чол. Той, хто живе у місті. Отой міський зняв пенсне і, витягши хустку, протирав скельця (Андрій Головко, II, 1957, 169). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 754.

E-slovnik

міський -а́, -е́. Прикм. до місто 1). || Який відбувається в місті. || Власт. місту, жителям міста. || у знач. ім. міськи́й, -ко́го, ч. Той, хто живе у місті.

•• Міська́ ду́ма — а) орган міського самоуправління в Росії в 1785-1917 рр.; б) в Російській Федерації з 1993 р. – виборні представницькі органи деяких міст.

•• Міська́ упра́ва — в Росії в 1870-1917 рр. – виконавчий орган міського самоуправління.

•• Міськи́й голова́ — в дореволюційній Росії – представник міської думи і міської управи. міський

Ілюстрації

Image s.jpg Imaсссges.jpg Indммex.jpg Imтages.jpg