Місити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Файл:images.jpg|Опис2 </gallery> Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.

Сучасні словники

Місити — розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png


Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання