Відмінності між версіями «Місити»

Версія за 16:10, 31 жовтня 2018

</gallery> Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.

Сучасні словники

Місити — розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Місити болото(грязюку, версту і т. ін.) — йти або їхати по грязькій дорозі. Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 120); По розгаслій дорозі йти було важко; версту по версті місив ногами Давид, на кожному кроці провалюючись у талому снігу (Андрій Головко, II, 1957, 178); Місити діжу — перемішувати вчинене на хліб тісто в діжі. Другі молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Звечора вчинила [Катря], а це затопила в печі й стала діжу місити (Андрій Головко, II, 1957, 206). 2. перен., розм. Завдавати ударів; бити (у 2 знач.). А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може до півсмерті катувати людину важкими носаками, місити чобітьми (Михайло Стельмах, I, 1962, 91).

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

• Академічний словник
• Тлумачний словник

http://sum.in.ua/s/misyty

x140px