Міркувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. №71. Міркує той, хто нужду знає. Гліб. 1. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу. Левиц.{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}