Відмінності між версіями «Міняти»
(Створена сторінка: '''Міня́ти, -ня́ю, -єш, '''''гл. ''1) Мѣнять. ''Міняли тихо, та й виміняли лихо. ''Ном. № 10605. ''У Київі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Міня́ти, -ня́ю, -єш, '''''гл. ''1) Мѣнять. ''Міняли тихо, та й виміняли лихо. ''Ном. № 10605. ''У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. ''Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. ''Не буду я міняти сих грошей. ''Мир. Пов. II. 102. ''Є гроші, та не міняні. ''Грин. І. 91. | '''Міня́ти, -ня́ю, -єш, '''''гл. ''1) Мѣнять. ''Міняли тихо, та й виміняли лихо. ''Ном. № 10605. ''У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. ''Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. ''Не буду я міняти сих грошей. ''Мир. Пов. II. 102. ''Є гроші, та не міняні. ''Грин. І. 91. | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''МІНЯТИ, -яю, -яєш''', недок., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати. [Андрій:] ''Він [Т. Шевченко] жив за панщини, тоді, як ото собак на людей міняли...'' (Степан Васильченко, III, 1960, 277); ''— Ось мій другий заробіток: людям чоботи шию і за двадцять п'ять верст ношу в сусідній повіт міняти на харчі'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 99). | ||
| + | |||
| + | ♦ '''Міняти час так на так''' — марно витрачати час. ''Пишу собі, щоб не міняти Часа святого так на так'' (Тарас Шевченко, II, 1953, 200); ''Міняти шило на швайку — невигідно змінювати що-небудь на щось. — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти'' (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 66). | ||
| + | |||
| + | 2. Заміняти іншим, брати одне замість другого. ''— Чого се понакуповували? Я сього не хочу! Їдьте та змініть!.. Знову їде він, міняє'' (Марко Вовчок, I, 1955, 115); ''Коні водилися в нас різні, бо батько часто їх міняв на ярмарку'' (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 501); | ||
| + | |||
| + | // Заміщати що-небудь іншим. ''Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день...'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); ''Ходить, розшарівшись, Настя вподовж столу, міняє наїдки'' (Олесь Гончар, I, 1959, 30); | ||
| + | |||
| + | // Відмовлятися від чого-небудь, віддаючи перевагу іншому. ''Лише незламне не здається, своїх прапорів не міня'' (Павло Тичина, I, 1957, 95); ''Не віддавайсь дрібненькій суєті І не міняй шляхи свої круті На стежечку вузеньку'' (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 125). | ||
| + | |||
| + | ♦ '''Міняти як рукавиці''' див. ''рукавиця''. | ||
| + | |||
| + | 3. Робити іншим; змінювати. ''Сими днями кінчено друге оповідання і радикально міняю життя'' (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); ''Він перекидає торбу через плече, одним рухом міняє форму шапки, міняє і вираз обличчя й в'яло хльоскає батогом'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 61); ''Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалковий'' (Павло Тичина, II, 1957, 145). | ||
| + | |||
| + | ♦ '''Міняти личину''' (личини, шкіру) — приховувати своє справжнє обличчя. ''— Міняють [«самостійники»] личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть... Думають, темні, згарячу не розберемось — де згуба, а де порятунок'' (Олесь Гончар, II, 1959, 190); ''Міняли русла гірські по токи...'' (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 6); ''В умовах соціалізму наука міняє не тільки характер праці людини, але й увесь матеріальний і духовний уклад її життя'' (Комуніст України, 4, 1966, 9); ''Фашизм не так-то просто здає позиції. Міняє шкіри, заповзає в нори'' (Олесь Гончар, I, 1954, 156). | ||
| + | |||
| + | 4. Віддаючи великий грошовий знак, одержувати дрібні грошові знаки; розмінювати. ''Не буду я міняти сих грошей; заховаю'' (Шуртт, III, 1954, 122). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Міня́ти, -ня́ю, -єш, '''''гл. '' | ||
| + | |||
| + | # Мѣнять. ''Міняли тихо, та й виміняли лихо. ''Ном. № 10605. ''У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. ''Ном. № 723. | ||
| + | # О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. ''Не буду я міняти сих грошей. ''Мир. Пов. II. 102. ''Є гроші, та не міняні. ''Грин. І. 91. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | 1) '''Міняти''' | ||
| + | |||
| + | * (віддаючи, одержувати натомісць що-н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати, заступити, переміняти, перемінювати, перемінити (що-н. чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); підміняти, підмінювати, підмінити (зазв. непомітно); вимінювати, виміняти (що-н. за щось) | ||
| + | * див. змінювати. // Словник синонімів української мови. 2014. | ||
| + | |||
| + | 2) '''Міняти, -я́ю, -я́єш''', недок., перех. | ||
| + | |||
| + | # Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати. | ||
| + | # Заміняти іншим, брати одне замість іншого. || Заміщати що-небудь іншим. || Відмовлятися від чого-небудь, віддаючи перевагу іншому. | ||
| + | # Робити іншим; змінювати. | ||
| + | # Віддаючи великий грошовий знак, одержувати дрібні грошові знаки; розмінювати. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: міняти.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: міняти1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: міняти2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Owx0KppxdsQ }} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | '''''Обмін'' в економіці''' — взаємне, зустрічне добровільне відчуження свого продукту на користь іншої особи або групи осіб на взаємовигідній основі з метою отримання певної вигоди. | ||
| + | |||
| + | Обмін є основою людської діяльності, основою економічних відносин. | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8 Обміняти]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Змінити]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F Рукавиця]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Личина]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 17:16, 7 листопада 2021
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. Ном. № 10605. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Мир. Пов. II. 102. Є гроші, та не міняні. Грин. І. 91.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІНЯТИ, -яю, -яєш, недок., перех.
1. Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати. [Андрій:] Він [Т. Шевченко] жив за панщини, тоді, як ото собак на людей міняли... (Степан Васильченко, III, 1960, 277); — Ось мій другий заробіток: людям чоботи шию і за двадцять п'ять верст ношу в сусідній повіт міняти на харчі (Михайло Стельмах, II, 1962, 99).
♦ Міняти час так на так — марно витрачати час. Пишу собі, щоб не міняти Часа святого так на так (Тарас Шевченко, II, 1953, 200); Міняти шило на швайку — невигідно змінювати що-небудь на щось. — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 66).
2. Заміняти іншим, брати одне замість другого. — Чого се понакуповували? Я сього не хочу! Їдьте та змініть!.. Знову їде він, міняє (Марко Вовчок, I, 1955, 115); Коні водилися в нас різні, бо батько часто їх міняв на ярмарку (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 501);
// Заміщати що-небудь іншим. Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Ходить, розшарівшись, Настя вподовж столу, міняє наїдки (Олесь Гончар, I, 1959, 30);
// Відмовлятися від чого-небудь, віддаючи перевагу іншому. Лише незламне не здається, своїх прапорів не міня (Павло Тичина, I, 1957, 95); Не віддавайсь дрібненькій суєті І не міняй шляхи свої круті На стежечку вузеньку (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 125).
♦ Міняти як рукавиці див. рукавиця.
3. Робити іншим; змінювати. Сими днями кінчено друге оповідання і радикально міняю життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Він перекидає торбу через плече, одним рухом міняє форму шапки, міняє і вираз обличчя й в'яло хльоскає батогом (Михайло Стельмах, II, 1962, 61); Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалковий (Павло Тичина, II, 1957, 145).
♦ Міняти личину (личини, шкіру) — приховувати своє справжнє обличчя. — Міняють [«самостійники»] личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть... Думають, темні, згарячу не розберемось — де згуба, а де порятунок (Олесь Гончар, II, 1959, 190); Міняли русла гірські по токи... (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 6); В умовах соціалізму наука міняє не тільки характер праці людини, але й увесь матеріальний і духовний уклад її життя (Комуніст України, 4, 1966, 9); Фашизм не так-то просто здає позиції. Міняє шкіри, заповзає в нори (Олесь Гончар, I, 1954, 156).
4. Віддаючи великий грошовий знак, одержувати дрібні грошові знаки; розмінювати. Не буду я міняти сих грошей; заховаю (Шуртт, III, 1954, 122).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл.
- Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. Ном. № 10605. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. Ном. № 723.
- О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Мир. Пов. II. 102. Є гроші, та не міняні. Грин. І. 91.
Словари и энциклопедии на Академике
1) Міняти
- (віддаючи, одержувати натомісць що-н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати, заступити, переміняти, перемінювати, перемінити (що-н. чимсь іншим, на щось інше; робити в чомусь певні зміни); підміняти, підмінювати, підмінити (зазв. непомітно); вимінювати, виміняти (що-н. за щось)
- див. змінювати. // Словник синонімів української мови. 2014.
2) Міняти, -я́ю, -я́єш, недок., перех.
- Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати.
- Заміняти іншим, брати одне замість іншого. || Заміщати що-небудь іншим. || Відмовлятися від чого-небудь, віддаючи перевагу іншому.
- Робити іншим; змінювати.
- Віддаючи великий грошовий знак, одержувати дрібні грошові знаки; розмінювати. // Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Обмін в економіці — взаємне, зустрічне добровільне відчуження свого продукту на користь іншої особи або групи осіб на взаємовигідній основі з метою отримання певної вигоди.
Обмін є основою людської діяльності, основою економічних відносин.
