Відмінності між версіями «Міняйло»
(→Див. також) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | + | [http://sum.in.ua/s/minjajlo Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |
1. заст. Той, хто займається розміном грошей. Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, ..міпяйли, шинкарі (Іван Котляревський, I, 1952, 137); Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Бони за певну плату розмінювали купцям їхні гроші на монету, потрібну для розплати (Історія середніх віків, 1955, 75); Заробляли не тільки воєводи, митники, крамарі й міняйли, але й човнярі, шинкарі й усі, хто давав подорожнім притулок (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 166); * Образно. Не бери мене в руки, Не пхай мого серця в любовнії муки. А то — до міняйла візьми, розпитайся: Коли я фальшивий, мене й не торкайся (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 101). | 1. заст. Той, хто займається розміном грошей. Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, ..міпяйли, шинкарі (Іван Котляревський, I, 1952, 137); Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Бони за певну плату розмінювали купцям їхні гроші на монету, потрібну для розплати (Історія середніх віків, 1955, 75); Заробляли не тільки воєводи, митники, крамарі й міняйли, але й човнярі, шинкарі й усі, хто давав подорожнім притулок (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 166); * Образно. Не бери мене в руки, Не пхай мого серця в любовнії муки. А то — до міняйла візьми, розпитайся: Коли я фальшивий, мене й не торкайся (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 101). | ||
2. розм. Той, хто обмінює одні речі на інші. Везли [голодуючі] сіль, мило, запальнички, білу глину... Міняти, міняти, за кусень хліба міняти!.. Прозвали цих людей міняйлами (Олесь Гончар, IV, 1960, 71); Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (Михайло Стельмах, I, 1962, 125). | 2. розм. Той, хто обмінює одні речі на інші. Везли [голодуючі] сіль, мило, запальнички, білу глину... Міняти, міняти, за кусень хліба міняти!.. Прозвали цих людей міняйлами (Олесь Гончар, IV, 1960, 71); Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (Михайло Стельмах, I, 1962, 125). | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
-ли, ч. Св. | -ли, ч. Св. | ||
Людина, яка займається обміном старих речей, макуратури на дрібні промтовари. | Людина, яка займається обміном старих речей, макуратури на дрібні промтовари. | ||
| + | |||
| + | Міняйло | ||
| + | -а, с. | ||
| + | 1) заст. Той, хто займається розміном грошей. | ||
| + | 2) розм. Той, хто обмінює одні речі на інші. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:48, 23 листопада 2021
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. заст. Той, хто займається розміном грошей. Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, ..міпяйли, шинкарі (Іван Котляревський, I, 1952, 137); Кожна країна і майже кожне місто мали свою монету, то на ярмарках потрібні були міняйли. Бони за певну плату розмінювали купцям їхні гроші на монету, потрібну для розплати (Історія середніх віків, 1955, 75); Заробляли не тільки воєводи, митники, крамарі й міняйли, але й човнярі, шинкарі й усі, хто давав подорожнім притулок (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 166); * Образно. Не бери мене в руки, Не пхай мого серця в любовнії муки. А то — до міняйла візьми, розпитайся: Коли я фальшивий, мене й не торкайся (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 101). 2. розм. Той, хто обмінює одні речі на інші. Везли [голодуючі] сіль, мило, запальнички, білу глину... Міняти, міняти, за кусень хліба міняти!.. Прозвали цих людей міняйлами (Олесь Гончар, IV, 1960, 71); Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (Михайло Стельмах, I, 1962, 125).
Словник лемківської говірки міняйло -ли, ч. Св. Людина, яка займається обміном старих речей, макуратури на дрібні промтовари.
Міняйло -а, с. 1) заст. Той, хто займається розміном грошей. 2) розм. Той, хто обмінює одні речі на інші.
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/minjajlo https://ukrainian_explanatory.academic.ru/86205/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8F%D0%B9%D0%BB%D0%BE
