Мутити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:23, 19 жовтня 2018; Vovoinovska.fpmv18 (обговорення • внесок)
Мутити, мучу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївсяНом. № 876.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
