Мука
Зміст
Словник Грінченка
Мука, -ки, ж. = Борошно.
Мука, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Левиц. Жили наші діди не знали біди; стали жить онуки набралися муки. Ном. № 683. На муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали. Гол. IV. 492.
Сучасні словники
Словник української мови.сучасний академічний словник
МУ́КА, и, жін., чого, з означ. і без додатка. Страждання, зумовлені фізичними болями, духовними переживаннями тощо. Цькують його собаками, Крутять назад руки І завдають козакові.. муки (Тарас Шевченко, II, 1953, 131); [Річард:] Тепер мені сидіти, дивитися на сії зайві руки, позбавлені коханої роботи, єдиної, що красила життя, се гірше, ніж непрощена провина, ніж муки совісті... (Леся Українка, III, 1952, 12); Про боротьбу, муки і страти декабристів написав Шевченко свою поему «Неофіти» (Максим Рильський, III, 1956, 10); Не знав ніяких творчих мук Цей кандидат [наук] Данило Жук (Степан Олійник, Вибр., 1957, 333);
// у знач. присудк. сл. Про щось болюче, тяжке, нестерпне. Звісно, при таких умовах праця в газеті — одна мука та й годі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 179); Позика — не штука, та віддача — мука (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 51). ♦ Муки Тантала — те саме, що Танталові муки (див. Танталів); На муки давати — мучити, терзати. Били мене, били, на муки давали (Словник Грінченка); Ходіння по муках — низка тяжких випробувань, що наступають одне за одним. Я.. ніколи не розказав би секретареві про свої ходіння по муках (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 111).
Фразеологічний словник української мови.
мука́ іменник жіночого роду борошно
Ілюстрації
|
|
|
|
