Відмінності між версіями «Мудріти»

Поточна версія на 16:05, 2 грудня 2021

Мудріти, -рію, -єш, гл. Умнѣть.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

МУДРІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати мудрим. Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).

МУ́ДРІСТЬ, рості, жін.

1. Властивість і якість за знач. мудрий 1—3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (Збірник про Кропивницького, 1955, 267); Великим і багатогранним є геній Володимира Ілліча Леніна, що поєднав у собі мудрість найвидатнішого теоретика з кипучою діяльністю революціонера-практика (Комуніст України, 4, 1960, 45); У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри. Навік затаврував він [М. Горький] животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302).

2. Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід. Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя (Номис, 1864, № 6047); — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); На цей раз Гайсин прокинувся від скрипучого голосу господині, яка вичитувала комусь за дверима правила житейської мудрості (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 158); Скільки мудрості в поглядах [Оленчука] на життя, скільки людяності, доброти в серці (Олесь Гончар, II, 1959, 60).

3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247).

МУДРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

• МУ́ДРИЙ «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»
• псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
• споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
• іє. *men- «мислити»;
• р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, cлц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

• ви́мудрішки «завитки; викрутаси; прикраен»
• ви́мудрувати «одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
• ви́мудруватися «позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
• заму́дрий «який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
• зму́дра «мудро, розумно»
• змудрува́ти «перехитрити, обманути»
• муде́рія «гонор, пиха»
• муде́рний «вправний; майстерний»
• муде́рський «тс.»
• мудраге́ль
• мудра́к
• мудра́ція «мудрість, метикуватість, [мистецтво]» (ірон.)
• мудра́чити «мудрувати»
• му́дре́ць
• мудри́во «мистецтво; винахідливість»
• мудриге́лик «хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] *«кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка» (му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , *му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
• мудри́ти «тс.»
• мудрі́ти «ставати мудрим»
• мудро́ваний
• мудрува́ти «роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
• мудрува́тий «важкий, складний для розуміння»
• мудря́чий «мудро мислячий; розумний; мудруючий»
• мудря́чити «мудрувати»
• недомудр
• немудренний
• нему́дрий «простий, нехитрий»
• немудря́чий
• немудря́щий «тс.»
• прему́дрий

Ілюстрації

Медіа

Іншими мовами

Російсько-український перекладач

Мудрість (мудріти) - Мудрость (мудреть) (рос.)

(Час та обставини приносять мудрість. - Время и обстоятельства приносят мудрость.)

Сербсько-український перекладач

Мудрість - Мудрост (серб.)

(Послушність є символом нашої віри в мудрість і міць найвищої влади, тобто самого Бога. - Послушност је симбол наше вере у мудрост и моћ највишег ауторитета, управо Бога.)

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819.
3. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
4. Вікіпедія
5. Горох
6. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 452.

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/mudrity

2. http://sum.in.ua/s/mudristj

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

4. https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8

5. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8"