Відмінності між версіями «Мудріти»
(→Іншими мовами) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мудріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Умнѣть. | '''Мудріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Умнѣть. | ||
[[Категорія:Му]] | [[Категорія:Му]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Версія за 12:07, 24 листопада 2021
Мудріти, -рію, -єш, гл. Умнѣть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МУДРІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати мудрим. Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
МУ́ДРІСТЬ, рості, жін.
1. Властивість і якість за знач. мудрий 1—3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (Збірник про Кропивницького, 1955, 267); Великим і багатогранним є геній Володимира Ілліча Леніна, що поєднав у собі мудрість найвидатнішого теоретика з кипучою діяльністю революціонера-практика (Комуніст України, 4, 1960, 45); У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри. Навік затаврував він [М. Горький] животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302).
2. Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід. Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя (Номис, 1864, № 6047); — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); На цей раз Гайсин прокинувся від скрипучого голосу господині, яка вичитувала комусь за дверима правила житейської мудрості (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 158); Скільки мудрості в поглядах [Оленчука] на життя, скільки людяності, доброти в серці (Олесь Гончар, II, 1959, 60).
3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247).
Ілюстрації
Медіа
.Іншими мовами
Російсько-український перекладач
Мудрість (мудріти) - Мудрость (мудреть) (рос.)
(Час та обставини приносять мудрість. - Время и обстоятельства приносят мудрость.)
Сербсько-український перекладач
Мудрість - Мудрост (серб.)
(Послушність є символом нашої віри в мудрість і міць найвищої влади, тобто самого Бога. - Послушност је симбол наше вере у мудрост и моћ највишег ауторитета, управо Бога.)
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819.
Зовнішні посилання
2. http://sum.in.ua/s/mudristj
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"
