Відмінності між версіями «Мрія»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==СловОпис== | ==СловОпис== | ||
{{#ev:youtube|aGAhUSIJp0k}} | {{#ev:youtube|aGAhUSIJp0k}} | ||
| + | ==Походження== | ||
| + | Це гарне і звичне для більшості з нас слово подарувала нам Леся Українка. Хоча вперше його вжив Старицький, а потім і матір Лесі Олена Пчілка, заграло всіма барвами і вплелось в мову воно саме з її віршів.. | ||
| + | |||
| + | Основою стало дієслово МРІТИ - виднітись вдалині, мерехтіти,ледь-ледь виднітися. "Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів вдалечині.."(І.Нечуй-Левицький) | ||
| + | До речі, той же туман має другу назву - мряка, МЛА, імла. Імлисті світанки.."Сонце має віконце з імли, Є я і ти, і наші сни"(Богдан-Ігор Антонич) | ||
| + | А відомий всім Гобіт мандрував за Імлисті Гори. | ||
| + | |||
| + | А другий відтінок дало спільнокореневе слово "марити". МАРИТИ - це бачити щось бажане майже наяву, шалено прагнути, а ще - бачити в гарячці, в непритомності. Марять поранені, марять закохані, марять і одержимі якоюсь думкою.. Між іншим, це слово повноправно вживається в білоруській (марыць) - у всіх значеннях слова "мріяти". | ||
| + | Аналог у російській - бредить кем/чем - марити ким/чим. | ||
| + | МАРЕННЯ - тепер вживається радше як медичний термін, у значенні "марення хворого". | ||
| + | Аот МАРЕВО - це якраз витвір уяви, фантом, міраж, мрія митця - зайняло чільне місце в поезіях, особливо ліричних та "пейзажних". | ||
| + | МАРИВО - рідкісніша форма з тим же поетичним значенням | ||
| + | Аот МАРА - це вам не жарти, це нечиста сила болотяна - у тій же ЛісовійПісні та поліському фолькльорі. Виглядає як жінка у довгій білій полотняній сорочці, і невиразно видимим обличчям, огорнута мрякою, несе з собою сирість та болотяні хвороби. Але Дядько Лев не ликом шитий - знає слово і від Мари-дівиці-трясавиці ) | ||
| + | А в народі й досі кажуть -Що воно за мара? Цур тобі, мара яка! -коли що привидиться. Привид - чи ПРИМАРА - ще одне слово того ж гнізда. Це вже "одушевлена" так би мовити тінь, іноді дух померлих людей, іноді ще хтось з гарнізону нечистої сили, іноді просто тіні, оживлені нашою фантазією - але примари скрадаються, блукають, мерехтять, заманюють - словом поводяться цілком осмислено, частенько і з лихим змислом. | ||
| + | Чи можна казати "примара" замість "привид"? А чому б і ні? Адже зміст першослів майже однаковий - "привидітись" - "примаритись". А суть нині в російській"призрак" теж походить від "зріти" - бачити. | ||
| + | |||
| + | Отож мрія - щось таке легке, невидиме і невловиме, як ранні тумани вдалині, як сонне марево,що ледь ковзає краєчком нашої свідомості, як примара породжена нашою фантазією. | ||
| + | Браво Лесі, що наповнила це слово таким світлим та потужним змістом! | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 02:20, 29 листопада 2013
Словник грічнека
Мрія, мрії, ж. Мечта, греза. Ох, мрії мої, мрії золотії. Левиц. Все те викликали веселі мрії, веселі думи. Левиц. І. 195. Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії. Г. Барв. 223.
СловОпис
Походження
Це гарне і звичне для більшості з нас слово подарувала нам Леся Українка. Хоча вперше його вжив Старицький, а потім і матір Лесі Олена Пчілка, заграло всіма барвами і вплелось в мову воно саме з її віршів..
Основою стало дієслово МРІТИ - виднітись вдалині, мерехтіти,ледь-ледь виднітися. "Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів вдалечині.."(І.Нечуй-Левицький)
До речі, той же туман має другу назву - мряка, МЛА, імла. Імлисті світанки.."Сонце має віконце з імли, Є я і ти, і наші сни"(Богдан-Ігор Антонич) А відомий всім Гобіт мандрував за Імлисті Гори.
А другий відтінок дало спільнокореневе слово "марити". МАРИТИ - це бачити щось бажане майже наяву, шалено прагнути, а ще - бачити в гарячці, в непритомності. Марять поранені, марять закохані, марять і одержимі якоюсь думкою.. Між іншим, це слово повноправно вживається в білоруській (марыць) - у всіх значеннях слова "мріяти". Аналог у російській - бредить кем/чем - марити ким/чим. МАРЕННЯ - тепер вживається радше як медичний термін, у значенні "марення хворого". Аот МАРЕВО - це якраз витвір уяви, фантом, міраж, мрія митця - зайняло чільне місце в поезіях, особливо ліричних та "пейзажних". МАРИВО - рідкісніша форма з тим же поетичним значенням Аот МАРА - це вам не жарти, це нечиста сила болотяна - у тій же ЛісовійПісні та поліському фолькльорі. Виглядає як жінка у довгій білій полотняній сорочці, і невиразно видимим обличчям, огорнута мрякою, несе з собою сирість та болотяні хвороби. Але Дядько Лев не ликом шитий - знає слово і від Мари-дівиці-трясавиці ) А в народі й досі кажуть -Що воно за мара? Цур тобі, мара яка! -коли що привидиться. Привид - чи ПРИМАРА - ще одне слово того ж гнізда. Це вже "одушевлена" так би мовити тінь, іноді дух померлих людей, іноді ще хтось з гарнізону нечистої сили, іноді просто тіні, оживлені нашою фантазією - але примари скрадаються, блукають, мерехтять, заманюють - словом поводяться цілком осмислено, частенько і з лихим змислом. Чи можна казати "примара" замість "привид"? А чому б і ні? Адже зміст першослів майже однаковий - "привидітись" - "примаритись". А суть нині в російській"призрак" теж походить від "зріти" - бачити.
Отож мрія - щось таке легке, невидиме і невловиме, як ранні тумани вдалині, як сонне марево,що ледь ковзає краєчком нашої свідомості, як примара породжена нашою фантазією. Браво Лесі, що наповнила це слово таким світлим та потужним змістом!
