Мозуля

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:41, 24 листопада 2018; L.varchenko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Мозуля, -лі, ж. = Мозоля.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МОЗОЛЯ, і, жін. і МОЗОЛЬ, я, чол.

1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур'яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Прикладом найпростішого.. ураження шкіри, викликаного тертям, є водяна мозоля (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 24); — Стрижу, стрижу [овець] і кінця-краю не видно... Руки геть у мозолях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 145); * У порівняннях. Прив'язані [байгородці] на все життя, до нього [свого міста], вони знають його, як свої мозолі (Юрій Яновський, I, 1958, 174).

2. перен. Важка праця. Селянськими мозолями пани живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 5).

3. Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження. Кістки новонародженого зростаються дуже швидко, утворюючи звичайно велику мозолю (Хвороби дитячого віку, 1955, 13).

♦ Натирати (натерти) мозолі (мозоля) див. натирати.

♦ Наступити на мозолю (мозоль) див. наступати.

Ілюстрації

Ebd9cc35f347f5cdc05f013aa008d759.jpeg F7bc3709cfdb79e740ffdfb98b0c1da0.jpg Sonnik-mozol-k-chemu-snitsya-mozol-vo-sne.jpg Sterzhnevaya mozol na stope foto i opisanie suhoj mozoli so sterzhnem 4.jpg

Медіа

Див. також

Натирати (натерти) мозолі (мозоля): а) довго тручи чим-небудь шкіру, призводити до виникнення рогового шару в певних місцях. На полі й перші мозолі натер, а з ними то вже й у забій спустився (Андрій Головко, Мати, 1940, 45); б) багато і наполегливо працювати. Такого таланту, як у Павла, ще не було в нашім роду. Проте нехай він не задається. Йому ще — натерти не одного мозоля, доки видряпається на ту свою поетичну гору (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 217).

Наступати (наступити) на мозолю (на мозоля, на мозоль) — торкатися того, що кого-небудь найбільш вражає, хвилює, турбує. [Палажка:] Та що це ти, Іване, такий злючий сьогодні? [Хвенька (регоче):] На мозолю наступили! (Панас Мирний, V, 1955, 216); [Сашко:] Старого Кряжа ти знаєш. Йому на мозоля не наступай (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 253);

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 780.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 206.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 212.

Зовнішні посилання