Відмінності між версіями «Можна»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 100: Рядок 100:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mozhna.jpeg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mozhna. jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mozhna03.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mozhna03.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mozhna0301.jpeg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mozhna0301.jpeg|x140px]]  

Версія за 15:34, 3 січня 2019

Можна, нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Є сало, та не можна достати: високо висить. Ном. № 4729.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МО́ЖНА, присудк. сл.

1. Є умови, можливості для здійснення чого-небудь; можливо. Де можна лантух, там торби не треба (Номис, 1864, № 1370); Провалилася їхня тачанка на мосту.. Дядьки рятують, що можна, лементують у відчаї (Олесь Гончар, II, 1959, 263); Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумать, що надворі не бабине літо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 183); — Двох котів у мішок саджати не можна — покусаються (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 13).

2. Дозволяється, дозволено. Що можна лялі, того не можна мамі! (Панас Мирний, I, 1949, 230); Постукав до кімнати.. Двоє голосів — жіночий і чоловічий відповіли разом: «Можна» (Юрій Яновський, II, 1958, 38).

Можна сказати див. сказати; Як можна — уживається у поєднанні з прислівником вищого ступеня для посилення і означає: по можливості. Турн, бачивши Троян роботу, Як рать Рутульськую трощать, .. Велів везти зо всіх олійниць, Де тілько єсть,.. Як можна швидше тарани (Іван Котляревський, I, 1952, 234); Їм так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 218); Як [же] можна — уживається при вираженні негативного ставлення до чого-небудь, осуду чогось. — Чому ж ти мені зараз сього не прописала? — Що се ви, бабуню? Як можна?.. Зараз дознаються... (Марко Вовчок, I, 1955, 104); [Олімпіада Іванівна:] Ах, Любочка! Нарешті [приїхала]! Ну, як же можна?! (Леся Українка, II, 1951, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 779.


Словник паронімів

Розрізнення паронімів від російськомовної кальки.

Можна чи можно як правильно?

Правильно

Можна – єдиний правильний варіант вживання слова в українській мові. За українським правописом в кінці слова пишеться буква «а».

Можна заходити тільки в змінному взутті. В кіно можна піти у вихідний. Можна я завтра віддам книгу?

Неправильно Можно – це калька з російської мови, помилковий варіант написання слова.

ЯКОМОГА І ЯК МОЖНА Помилки, Стилістичні помилки та помилки у слововживанні Замініть скалькований прислівник як можна, якщо його вжито для підсилення з вищим чи найвищим ступенем порівняння, на стилістично правильний варіант: якомога.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО Біжи як можна швидше! Біжи якомога швидше! АЛЕ: Як можна про таке питати?


Словник синонімів

МО́ЖНА (не заборонено), ДОЗВО́ЛЕНО, ВІ́ЛЬНО. - То вже й словом не можна перекинутися з чоловіком? - невинно знизав плечима Роман (М. Стельмах); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (А. Гончар); Хіба йому не вільно інколи погуляти? (Марко Вовчок).


Фразеологічний словник

за версту́ почу́єш (чу́ти, мо́жна почу́ти) кого, що. Відразу можна розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь. — Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах).

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому. Хто-, що-небудь надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький); Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко); — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч); Дівчина була така горда, що й ціни не могла собі скласти (З усн. мови).

й доло́ню проти́снути не мо́жна. Дуже тісно. Й одразу ж пролунало вимогливе: — Ваш білет!.. Ваш білет!.. Ага, ревізори. Як завжди, заходилися ловити “зайців” саме тоді, коли й долоню протиснути не можна. Вгвинчуються в натовп, огризаються (А. Дімаров).

й не сказа́ти [слова́ми], перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум’яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок); Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький). [й] сказа́ти не мо́жна (не могти́) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш); Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський); Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич).

й не сказа́ти [слова́ми], перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум’яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок); Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький). [й] сказа́ти не мо́жна (не могти́) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш); Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський); Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич).

ті́льки (мо́жна) гре́блю гати́ти ким, чим. Малопридатний чи зовсім непридатний до чого-небудь. Дружина провела його глузливим поглядом і крикнула: — Ініціатор. Греблю тільки такими гатити! (П. Панч).

мо́жна поду́мати. Уживається для вираження сумніву в правдоподібності чого-небудь. Можна подумати, що ці виродки народу не читали Шевченкового “Щоденника” (М. Рильський).

діста́ти руко́ю. Дуже близько. — А небо яке там, ех, Наталонько! Синіє зовсім ніби над тобою — стань на стремена і рукою дістанеш! (О. Гончар). мо́жна руко́ю діста́ти. До нашої резиденції вже можна було рукою дістати. Вона десь тут, поряд (З газети ).

мотузки́ (моту́ззя, свічки́) мо́жна сука́ти з кого. Хто-небудь дуже безвольний, податливий, м’якої вдачі. Хміль його зовсім розвіявся, а разом з хмелем і його бурхливий запал. Тепер із Бородавки мотузки можна сукати (З. Тулуб); Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник); Поцілуйко .. сам .. відчував, як перед ним міниться господар оселі. “Тепер із нього можна і свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа” (М. Стельмах).

мотузки́ (моту́ззя, свічки́) мо́жна сука́ти з кого. Хто-небудь дуже безвольний, податливий, м’якої вдачі. Хміль його зовсім розвіявся, а разом з хмелем і його бурхливий запал. Тепер із Бородавки мотузки можна сукати (З. Тулуб); Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник); Поцілуйко .. сам .. відчував, як перед ним міниться господар оселі. “Тепер із нього можна і свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа” (М. Стельмах).

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони [кращі люди] .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони [кращі люди] .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

в рот не ві́зьмеш чого. Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу). не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх [яблук] не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах).

не [мо́жна] перелічи́ти чого. Дуже велика кількість; багато. Привіз Онисько молоду жінку у свій зимовник, тутечки у його [нього] була рублена хата на дві половини, усякої худоби не перелічити і наймитів, і наймичок (О. Стороженко).

[ні] перо́м не списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти] чого, фольк. 1. Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок); Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний).

2. який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати (З усн. мови). ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет). не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти. Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок).

хоч ноже́м ріж. 1. Дуже густий. — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (М. Стельмах).

2. що, зі сл. густи́й. Дуже, у великій мірі. Сметана густа, хоч ножем її ріж. ноже́м мо́жна рі́зати що, перен. Густа, ножем її можна різати, ніч налягала на окільні ліси і на Городища (В. Яворівський).

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого—чого і без додатка. Хто-небудь гарний, вродливий або що-небудь привабливе зовні. [Галя:] Я знаю деяких дівчат... Обличчя в них — очей не відірвеш, а душа — плюскла, крихітна, сіра (О. Левада); — Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті... (О. Гончар). оче́й не мо́жна відвести́ (відірва́ти). Яблука й груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести (Ю. Збанацький); — В Ганни Іванівни он яка чорнобурка! І рушниці нема, і собак нема,— а чорнобурка — очей одірвать не можна (Остап Вишня).

оче́й не відведе́ш (не віді́рвеш) від кого—чого і без додатка. Хто-небудь гарний, вродливий або що-небудь привабливе зовні. [Галя:] Я знаю деяких дівчат... Обличчя в них — очей не відірвеш, а душа — плюскла, крихітна, сіра (О. Левада); — Ех, як висиплять [словачки та мадярочки] з костьолу, та як попливуть вулицею — очей не відірвеш!.. Хустки на них яскраві, спідниці короткі та круглі, як обручами напнуті... (О. Гончар). оче́й не мо́жна відвести́ (відірва́ти). Яблука й груші, справді, були такі манливі, що від них очей не можна було відвести (Ю. Збанацький); — В Ганни Іванівни он яка чорнобурка! І рушниці нема, і собак нема,— а чорнобурка — очей одірвать не можна (Остап Вишня).

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони [кращі люди] .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони [кращі люди] .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

па́льцем (ки́єм) не проткну́ти; проткну́ти па́льцем не мо́жна. 1. Дуже тісно. Кругом народу — проткнути пальцем не можна (Панас Мирний).

2. зі словоспол. таки́й, що́. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чогось; дуже великий. Тут [на грядках] і жито, і картопля, і квасоля — така тіснота, що й києм не проткнеш (І. Муратов).

мотузки́ (моту́ззя, свічки́) мо́жна сука́ти з кого. Хто-небудь дуже безвольний, податливий, м’якої вдачі. Хміль його зовсім розвіявся, а разом з хмелем і його бурхливий запал. Тепер із Бородавки мотузки можна сукати (З. Тулуб); Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник); Поцілуйко .. сам .. відчував, як перед ним міниться господар оселі. “Тепер із нього можна і свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа” (М. Стельмах).

й не сказа́ти [слова́ми], перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум’яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок); Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький). [й] сказа́ти не мо́жна (не могти́) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш); Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський); Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич).


Ілюстрації

x140px x140px x140px Mozhna030119.jpeg

Медіа


Іншими мовами

Див. також

Що не можна робити ввечері: 8 несподіваних заборон від наших предків

Захід сонця і наступ темряви для нас, дітей цивілізації, не є чимось особливим і страхітливим. Тоді як наші предки остерігалися не тільки виходити в цей час на вулицю, але і займатися багатьма побутовими речами. Вважалося, що темний час доби - період розгулу нечистої сили. І тому треба було максимально убезпечити себе. Тому наші предки вірили в ряд прикмет, які варто взяти до відома, щоб зберегти в будинку достаток, щастя і здоров'я.

Вечорами не можна виносити сміття. Вважалося, що будь-яка річ, викинута на вулиці в цей час, може стати основою для вроків. А також вплинути на матеріальний добробут сім'ї: в будинку пропадуть гроші.

Не можна вечорами прибирати в будинку. Будете мити підлогу, вимиєте з дому любов, щастя і удачу, так вважали наші предки.

На ніч не можна залишати ніж на столі. Це призведе до хвороб і сварок.

Не можна залишати на столі брудний посуд. Наші предки вірили, що господині так виявляють неповагу до домового, який буде мстити. А простіше кажучи - забирати спокій і сон.

Вечорами не можна давати гроші в борг і не можна брати їх в борг. Тому що якщо дасте в борг після заходу сонця, назавжди позбавитеся грошової удачі. А якщо самі візьмете грошей, то будете до півроку в боргах, як у шовках.

Чоловікам не можна голитися вечорами. Тому, що «наводячи красу» в цей час доби, чоловіки провокують появу проблем в інтимному житті.

Жінкам не можна вечорами дивитися у дзеркало. Тому що це може забрати молодість і красу, наблизивши старість.

Вечорами не можна виливати воду з купелі, в якій купали немовля. Тому, що це спровокує проблеми зі здоров'ям. Краще воду залишити до ранку. А вже зі сходом сонця виплеснути її.

В це вірили наші бабусі та прабабусі, а чи вже вірити вам та дотримуватись даних прикмет вирішувати лише вам.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/mozhna https://kak-pravilno.net/mozhna-chi-mozhno-yak-pravilno/ https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0 http://rivne1.tv/news/82682-shcho-ne-mozhna-robiti-vvecheri-8-nespodivanikh-zaboron-vid-nashikh-predkiv https://www.youtube.com/watch?v=W4-d1gy-8Tg https://www.google.com/search?biw=1366&bih=657&tbm=isch&sa=1&ei=2_otXPqEOdSLmgXnk7nIBw&q=%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&oq=%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&gs_l=img.3...48041.50135..50496...0.0..0.114.945.10j1......1....1..gws-wiz-img.......0j0i10j0i5i30j0i24j0i10i24.Tc4aHsjsAjA#imgrc=r5vWa5os3fo_JM: https://www.google.com/search?biw=1366&bih=608&tbm=isch&sa=1&ei=5vwtXL7hMoSKsgGdgJHIDA&q=%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&oq=%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8&gs_l=img.3...12116.20143..20467...0.0..0.97.676.8......1....1..gws-wiz-img.......0j0i10j0i5i30j0i24j0i8i30.g4E4hFb0big#imgrc=fWXeIyeqH-aaCM: https://www.google.com/search?tbm=isch&q=%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD&spell=1&sa=X&ved=0ahUKEwiz1JCKy9HfAhVthaYKHbPRAmoQBQgsKAA&biw=1366&bih=608&dpr=1#imgrc=CiQarAtYWu1APM: https://www.google.com/search?biw=1366&bih=608&tbm=isch&sa=1&ei=nPstXNXDCtCNmgWMuYKoBQ&q=%D0%BD%D0%B5+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE+%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&oq=%D0%BD%D0%B5+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE+%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F&gs_l=img.3...59794.67246..67602...0.0..3.359.3338.22j8j0j1......2....1..gws-wiz-img.....0..0j0i19j0i5i30i19j0i10i30j0i30j0i8i30i19j0i8i30j0i24.ualzEhePUf0#imgrc=3CSN0sI-rC0-5M:

Зовнішні посилання