Відмінності між версіями «Могти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 43: Рядок 43:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mayi.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mayi.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mohtu.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mohtu.jpg|x140px]]|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 119: Рядок 119:
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Версія за 20:55, 12 січня 2019

Могти, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. Ніхто не може світа пережити. Ном. № 389.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

Могти, можу, можеш, недок.; з інфін., який іноді випускається.

1. Бути в стані, в силах що-небудь робити. Ніхто не може світа пережити (Номис, 1864, № 389); Сто два роки бабусі моїй, і вона вже й ходить не може (Володимир Сосюра, I, 1957, 240); — Без сонця я не можу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); — Як собі знаєш, а я не можу [так жити] (Іван Микитенко, II, 1957, 77); // Мати можливість що-небудь робити. Ми, піхота, гвардія, не можемо приковувати себе до шляхів. Ми повинні вміти добре маневрувати в горах (Олесь Гончар, III, 1959, 97); // Бути здатним; уміти. Як міг, так допоміг (Номис, 1864, №4540); [Лукаві:] Ось дов'яжи снопів, а я піду. [Мавка:] В'язати я не можу (Леся Українка, III, 1952, 237).

2. Означає можливість дії, вираженої інфінітивом. На його думку, моя нервність [нервовість] може стати ще більш на перешкоді операції, ніж анемія (Леся Українка, V, 1956, 225); Вона домислилась, що цей пасажир міг зрозуміти їхню розмову (Петро Панч, Синів.., 1959, 8); — Сам знайшов би дорогу, але мене можуть пізнати прокляті ляхи (Олександр Довженко, I, 1958, 267); // У питальних і спонукальних реченнях уживається у знач. слів можна, дозволяється. — Хто не хоче служити громаді, може йти з двору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); — Я можу глянути на креслення? — Прошу (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 55).

Не може бути, виг. — уживається при вираженні недовіри, сумніву. Ні, се не може бути..! Гукнемо гук на все царство, на весь світ великий: мерщій до рятунку! до зброї! (Панас Мирний, III, 1954, 259).

3. тільки 3 ос. одн., у знач. вставн. сл. Уживається для вираження припущення. Перша думка його була: треба піти поглянути, може, що є в ямі (Іван Франко, II, 1950, 229); — Може, я міг би вам допомогти? — довірливо запитав незнайомий (Олесь Гончар, III, 1959, 186). ♦ Як ся можеш?, заст. — те саме, що Як можеться? (див. могтися). Ішов лікар у село — селу на безголов'я, А із села біжить, злякавшися, Здоров'я: «Куди, Здоров'ячко? — пита він. — Як ся можеш?» «Та цур тобі!.. я йду, куди ти не заходиш!» (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 67).

Словник синонімів

Могти - бути здатним, спромагатися, мати силу, уміти, змогти, зробити, здужати, здоліти, потрапити, вміти, уміти, дорожити, знати, сміти.

===Словник фразеологімів [і] кро́ку не [могти́] ступи́ти (зроби́ти). 1. де. Не мати свободи дій (через переслідування, терор і т. ін.). Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу). 2. без кого. Бути безпорадним, безініціативним, нерішучим і т. ін. Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг він кроку ступити (З. Тулуб).

Й не сказа́ти [слова́ми], перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум’яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати! (Марко Вовчок); Максим Бобровник любив ліси — і не сказати… (Ю. Збанацький). [й] сказа́ти не мо́жна (не могти́) [слова́ми]. На душі така пала туга, така печаль, що й сказати не можна! (П. Куліш); Вся біда якраз у тім, що сили не маю робити щось поза службовою працею. І так мені гірко, що й сказати не можу, бо все ж життя моє в літературі (М. Коцюбинський); Нарешті вона могла сказати бабці, що ніби… ніби чує щось під серцем. Радості бабці не можна словами сказати (Г. Хоткевич).

Не могти́ відірва́ти оче́й від кого—чого. Пильно, з інтересом дивитися на кого-, що-небудь; милуватися кимсь, чимсь. І доки дівчина розмовляла з Герасимом, Ярема не міг відірвати від неї очей (П. Кочура); Не могла [Варвара] одірвати очей від гамірливої вулиці (В. Кучер).

Не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому. Відчувати перед кимсь велику гризоту, сором за яку-небудь провину. Перед панами мала [Зоня] упокорений вид, а тітці своїй не сміла в очі дивитись (Леся Українка); Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник).

Не могти́ [й] ха́ти перейти́. Бути дуже слабим, хворим, немічним. Годі, я не можу й хати перейти (Олександр Олесь).

Оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко).

Хто б поду́мав (міг поду́мати). Уживається для вираження подиву, обурення і т. ін. з приводу чого-небудь несподіваного, непередбаченого тощо. — Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? — Вгадай… І хто б подумав! В сараї у Тесленчихи… (О. Гончар); — За ката певно Яким… — кинула наче про себе Сусанна.— Яким.— Хто б міг подумати! Виняньчив нашого хлопця… Доря так його любить (М. Коцюбинський).

Ілюстрації

Mayi.jpg Mohtu.jpg|}

Медіа

. .


Іншими мовами

Англійською: могти́ - (v) may, can, що can do sth, be able to do sth а мо́же - hopefully міг би - could Я це не змо́жу (зроби́ти). - I can't do it. Я бі́льше не мо́жу. (їсти) - I can't (have) any more., I'm full. Я вже не мо́жу. - I can't go on. Мо́жете мені́ допомогти́? - Could you help me? дозво́лити (могти́ дозво́лити) - can afford sth дочека́тися (не могти́ дочека́тися) - can't/can hardly wait to do sth не могти́ - засну́ти be sleepless не могти́ наси́титися - can't get enough of sth рівня́тися (могти́ рівня́тися з кимось) - can compare to sb/sth хвали́тися (могти́ похвали́тися чимось) - can boast sth, pride osf on sth

Німецькою: могти́ (v) - dürfen, що können etw. Akk а мо́же - hoffentlich міг би - könnte Я це не змо́жу (зроби́ти). - Ich schaffe es nicht. Я бі́льше не мо́жу. (їсти) - Ich kann nicht mehr. Я вже не мо́жу. - Ich kann nicht mehr. Мо́жете мені́ допомогти́? - Könnten Sie mir helfen? дозво́лити (могти́ дозво́лити) - sich etw. Akk leisten können. не могти́ дочека́тися - nicht abwarten können etw. Akk не могти́ - засну́ти schlaflos sein не могти́ - наси́титися sich nicht satt sehen/hören können an etw. Dat рівня́тися (могти́ рівня́тися з кимось) - gleichkommen können j-m/etw., zu vergleichen sein mit etw. хвали́тися (могти́ похвали́тися чимось) - stolz sein können auf etw. Akk

Франзуською: могти́ (v) - що pouvoir (faire) qqch а мо́же - espérons que міг би - il/elle pourrait Я це не змо́жу (зроби́ти). - Je n'y arrive pas. Я бі́льше не мо́жу. (їсти) - Je n'en peux plus. Я вже не мо́жу. - Je n'en peux plus. Мо́жете мені́ допомогти́? - Pourriez-vous m'aider ? дозво́лити (могти́ дозво́лити) - pouvoir se permettre qqch не могти́ дочека́тися - être impatient de faire qqch не могти́ засну́ти - ne pas pouvoir s'endormir не могти́ наси́титися - ne pas se lasser qqch рівня́тися (могти́ рівня́тися з кимось) - pouvoir égaler qqn/qqch хвали́тися (могти́ похвали́тися чимось) - pouvoir se vanter de qqch

[Талійською:] могти́ (v) - що potere fare qc а мо́же - speriamo міг би - potrebbe Я це не змо́жу (зроби́ти). - Non ce la faccio. Я бі́льше не мо́жу. (їсти) - Non posso più. Я вже не мо́жу. - Non ce la faccio più. Мо́жете мені́ допомогти́? - Potrebbe aiutarmi? дозво́лити (могти́ дозво́лити) - potere permettersi qc не могти́ дочека́тися - non vedere l'ora di qc не могти́ засну́ти - essere insonne, non riuscire ad addormentarsi не могти́ наси́титися - non avere mai abbastanza, non essere mai sazio di qc рівня́тися (могти́ рівня́тися з кимось) - essere paragonabile a qc, poter equivalere a q/qc хвали́тися (могти́ похвали́тися чимось) - poter vantarsi di qc

Джерела та література

Словник української мови. Словник синонімів. Словник фразеологізмів Словник