Мовчати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24.

Сучасні словники

МОВЧАТИ, чу, чиш, недок.

1. Нічого не говорити. Складачі також мовчали ..при своїй роботі (Іван Франко, VI, 1951, 253); Капітан глянув на Рубана, Рубан на капітана, але обидва продовжували мовчати (Петро Панч, Ерік.., 1950, 35).

2. Не розказувати, не говорити про кого-, що-небудь; зберігати в таємниці. — Мовчи ж, дочко, щоб ніхто не дізнався! (Панас Мирний, IV, 1955, 250); — Є комсомольці між вами!.. Я знаю!.. Кожного кулі чекає печать!.. — ...Стиснуто губи в останнім одчаї, всі полонені мовчать... (Володимир Сосюра, I, 1957, 185).

3. перен. Не видавати звуків, не порушувати тиші. А ліс мовчав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Мовчить в цю мить гора (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 204); // Не діяти (про апарати, які подають звукові сигнали, про вогнепальну зброю тощо). — Де ви, товариші? Зв'язок мій урвався, апарат мовчить (Олесь Гончар, III, 1959, 364); І гармати й пістолі мовчать, Лише хвилі під нами сичать (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 112).

4. перен. Не давати про себе знати; не виявлятися (про почуття, переживання тощо). [В'язень-лицар:] Тепер спокій панує в краю, як і в темниці. Людська кров мовчить і не волає до небес про помсту (Леся Українка, II, 1951, 186).

5. Не висловлювати відкрито своєї думки, не діяти, не втручатися в що-небудь. А люде... Хоч бачать люде [знущання], та мовчать (Тарас Шевченко, II, 1953, 325); // розм. Не писати листів, не відповідати на них. Коли не писала — то недобре зробила. .. я вже оце третій лист пишу до тебе, а ти мовчиш (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 132); // Не писати, не друкувати своїх творів (про письменників). Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не вмію. Виливайся ж, слово-сльози: Сонечко не гріє. Не висушить (Тарас Шевченко, I, 1951, 86).

6. перен. Покірно терпіти, зносити що-небудь. Од молдаванина, до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! (Тарас Шевченко, I, 1951, 327). ♦ Історія мовчить про кого — що — ніде не згадується про кого-, що-небудь. А де ж її [Дантової дружини] життя? Де ж власна доля, радощі і горе? Історія мовчить (Леся Українка, I, 1951, 175).==Ілюстрації==

Мовчати1.jpg Мовчати2.jpg Мовчати3.jpg Мовчати4.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=KLQx9Hk7D08

https://www.youtube.com/watch?v=Jj6DvnV6e2M

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 771.

Див. Довідка:Посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет права та міжнародних відносин}}}]]