Відмінності між версіями «Мовчання»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
1. Дія за значенням мовчати. Минуло кілька хвилин в мовчанні (Леся Українка, III, 1952, 696); Мовчання тривало довго (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 34); Маю надію скоро побачитись з Вами і тоді вже спокутую всі гріхи свої перед Вами за довге мовчання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 315); П'ятсот добровольців з морської піхоти.. сиділи в мовчанні, У хвилях зникали причали Тамані (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 55). | 1. Дія за значенням мовчати. Минуло кілька хвилин в мовчанні (Леся Українка, III, 1952, 696); Мовчання тривало довго (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 34); Маю надію скоро побачитись з Вами і тоді вже спокутую всі гріхи свої перед Вами за довге мовчання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 315); П'ятсот добровольців з морської піхоти.. сиділи в мовчанні, У хвилях зникали причали Тамані (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 55). | ||
2. перен. Відсутність публічних висловлювань про кого-, що-небудь, друкованих творів у який-небудь період. | 2. перен. Відсутність публічних висловлювань про кого-, що-небудь, друкованих творів у який-небудь період. | ||
| − | Обходити (обминати) мовчанням — не згадувати про кого-, що-небудь; замовчувати щось. Журнал [«Літературно-науковий вісник»] обходив мовчанням російських декадентів і популяризував реалістів кінця XIX — початку XX ст. (Радянське літературознавство, 5, 1958, 108). | + | Обходити (обминати) мовчанням — не згадувати про кого-, що-небудь; замовчувати щось. |
| + | Журнал [«Літературно-науковий вісник»] обходив мовчанням російських декадентів і популяризував реалістів кінця XIX — початку XX ст. (Радянське літературознавство, 5, 1958, 108). | ||
3. Відсутність яких-небудь звуків; повна тиша. | 3. Відсутність яких-небудь звуків; повна тиша. | ||
Версія за 19:26, 30 листопада 2016
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Дія за значенням мовчати. Минуло кілька хвилин в мовчанні (Леся Українка, III, 1952, 696); Мовчання тривало довго (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 34); Маю надію скоро побачитись з Вами і тоді вже спокутую всі гріхи свої перед Вами за довге мовчання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 315); П'ятсот добровольців з морської піхоти.. сиділи в мовчанні, У хвилях зникали причали Тамані (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 55). 2. перен. Відсутність публічних висловлювань про кого-, що-небудь, друкованих творів у який-небудь період.
Обходити (обминати) мовчанням — не згадувати про кого-, що-небудь; замовчувати щось.
Журнал [«Літературно-науковий вісник»] обходив мовчанням російських декадентів і популяризував реалістів кінця XIX — початку XX ст. (Радянське літературознавство, 5, 1958, 108). 3. Відсутність яких-небудь звуків; повна тиша.
Фразеологічний словник української мови
обхо́дити / обійти́ мовча́нням кого, що. Не згадувати, не говорити, не писати і т. ін. про кого-, що-небудь. Журнал (“Літературно-науковий вісник”) обходив мовчанням російських декадентів і популяризував реалістів кінця ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу).
Ілюстрації
|
|
|
|
