Млосно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мло́сно, нар. 1) Располагающе къ истомѣ. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чогось їй стало млосно й нудно. Кв.

                  МЛОСНО

МЛО́СНО. Присл. до мло́сний. Хазяйська дочка засоромиться при місяці, направляючи хустку на голові та млосно дишучи гарячими грудьми (Ю. Янов., І, 1958, 159); Юрине серце млосно стискається (Смолич, II, 1958, 78); Млосно пахло фарбою і свіжими газетами (Кучер, Голод, 1961, 67); // у знач. присудк. сл. Важко дихати. [Степан:] Нездужаю я, тату: чогось мені млосно… (Кроп., V, 1959, 11); Незважаючи на осінь, на розчинені вікна, йому млосно від внутрішнього жару (Ле, Міжгір’я, 1953, 336); Нерухоме повітря пашить жаром… Душно так, млосно… (Коцюб., І, 1955, 180). Переклад на англійську - languidly Переклад на російську - тоно Кількість літер у слові - 6. З них 2 голосні і 4 приголосні

                  Цитати української літератури з використанням слова млосно

"Потім удар в потилицю черевиком поверг його в темряву, стало млосно й в той же час приємно — біль скінчився, здавалось, що він пірнає в густу, каламутну воду, що визволився від цих садистів"(Багряний Іван Павлович-Людина біжить над прірвою). "Зрадники народу стали окремою купкою й, оглядаючись з однаковою ненавистю на партизанів і гітлерівців, млосно й важко гикали, жадаючи скорішої смерті." (Довженко Олександр Петрович-Україна в огні). "Йому було чогось тяжко, аж млосно, хоч iз живота вже пiднiмалося щось легеньке, тихеньке, крилате - мов жайворонкова пiсня, що проситься на волю"(Крюс Джеймс - Тiм Талер, або Проданий смiх). "Може, й справдi йому, як авторовi проекту, належить бути там? Хiба можна до кiнця зрозумiти незвичайну людину? Але ж Вiрине серце чомусь болiсно стискується, ще мить, i холодок млосно проймає груди"(Бережной Василий - Молодший брат сонця). "Він ніби й бачив таке колись, в кожному разі, хатину, де живуть люди, він уявляв собі саме такою, але зараз, коли він дивився на цю хижку, ставало йому якось млосно у грудях, щось непокоїло його."(Покальчук Юрій Володимирович - Озерний вітер). "Володько цього не знає, він лише хотів би лягти, йому стає млосно, йому крутиться голова…"(Самчук Улас Олексійович - Волинь). "Може, й справді йому, як авторові проекту, належить бути там? Хіба можна до кінця зрозуміти незвичайну людину? Але ж Вірине серце чомусь болісно стискується, ще мить, і холодок млосно проймає груди"(Бережний Василь Павлович - Молодший брат Сонця). "Було млосно й ліньки навіть думати — що ж далі?"(Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою).