Відмінності між версіями «Мистець»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Медіа)
Рядок 24: Рядок 24:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube.com/watch?v=roSjMYhXV9I}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Версія за 11:52, 23 листопада 2017

Словник Грінченка

Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ. О. 1862. І. 65. заст. Те саме, що митець. Великий мистець був Менандр; ..під його руками каміння німе оживало і мармур неначе аж дихав, і мідь ворушилась, слонова кість і дерево всяке, і глина — усе воскресало у постатях дивних (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 163); Тільки що Христя намірилася стрибнути, а Кравченко ззаду так її і підхопив під руки, так і зніс на повозку, аж Христя усміхнулася. — О, та ви ж і мистець свого діла! — сказала вона (Панас Мирний, III, 1954, 317).

Сучасні словники

МИТЕ́ЦЬ, тця, чол.

1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75).

2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 720.

Митець (заст. мистець, англ. artist, нім. künstler, пол. artysta, чеськ. umělec) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо.

Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.

Див. також

http://dovidka.biz.ua/hto-takiy-mitets/

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/mytecj https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C

Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв

Зовнішні посилання