Відмінності між версіями «Мисливець»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Friends dog and hunter.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стрылець.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Охотник.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | + | ||
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 21:26, 30 листопада 2014
Мисливець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. Рудч. Ск. II. 202. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. Борз. у. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. Мкр. Н. 7. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем’ї. МВ. II. 84.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні словники
[ http://sum.in.ua/s/myslyvecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]
МИСЛИ́ВЕЦЬ, вця, чол. 1. Той, хто займається, захоплюється мисливством. — Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Максим Рильський, III, 1956, 128); — Я на своєму житті перший раз здибаю жінку-мисливця (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411); * У порівняннях. — А я... зможу, — раптом каже Денис Блаженко, дивлячись на висоту, як мисливець на тигра (Олесь Гончар, III, 1959, 36). 2. за ким — чим, перен. Той, хто переслідує кого-, що-небудь, шукає когось, щось. З пустотливого шибеника Володимир обернувся в серйозного мисливця за німецькими автомашинами (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 13); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, 61); // спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів противника. Човен плавно занурюється все глибше й глибше. Нас переслідує ланка великих мисливців (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 31). 3. розм., рідко. Розумний, метикуватий, хитрий чоловік. Молодий, та ба: мисливець (Словник Грінченка).
http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]
1. Той, хто займається, захоплюється мисливством. — Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Вовчок, VI, 1956, 312); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Рильський, III, 1956, 128); — Я на своєму житті перший раз здибаю жінку-мисливця (Досв., Вибр., 1959, 411); * У порівн. — А я… зможу, — раптом каже Денис Блаженко, дивлячись на висоту, як мисливець на тигра (Гончар, III, 1959, 36).
2. за ким — чим, перен. Той, хто переслідує кого-, що-небудь, шукає когось, щось. З пустотливого шибеника Володимир обернувся в серйозного мисливця за німецькими автомашинами (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 13); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов’ю, проходить пісня (Ю. Янов., II, 1958, 61); // спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів противника. Човен плавно занурюється все глибше й глибше. Нас переслідує ланка великих мисливців (Логв., Давні рани, 1961, 31).
3. розм., рідко. Розумний, метикуватий, хитрий чоловік. Молодий, та ба: мисливець (Сл. Гр.).
