Миркоти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:17, 22 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
