Милость

Милость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. Кв. І. Милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. Константиногр. у. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Нп. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. Гол. III. 289. 3) Ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. Левиц. 4) Милость Божа. Раст. Myosotis palustris. Шух. І. 21.

Сучасні словники

Милість (англ. mercy, charity) — людський вчинок вияву співчуття і певної реальної допомоги іншій людині, зазвичай тій особі, яка перебуває нижче за соціальним рівнем або відчувається такою. Також назва матеріальної допомоги, що пропонується при такому вчинкові. ... Вияв милосердя до когось, помилування.