Методичні матеріали

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

модернізації ІТ інфраструктури

На нашу думку, модернізація ІТ інфраструктури ЗДО може включати запровадження хмарних технологій. Хмарні технології (cloud technologies) – це сервіс, 
основне завдання якого полягає у віддаленому використанні засобів обробки та зберігання даних. За класифікацією ЮНЕСКО розрізняють три основні види 
хмарних технологій: інфраструктура як послуга, платформа як послуга та програмне забезпечення як послуга.
Вже зараз хмарні провайдери пропонують навчальним закладам досить надійні власні сервіси безкоштовно або за невелику плату. Найактивнішими у 
світовому масштабі постачальниками хмарних послуг для освіти є корпорації Google та Microsoft. Вони надають навчальним закладам низку безкоштовних 
засобів комунікації, зокрема, електронну пошту, менеджер завдань, сховище даних, засоби роботи з текстом, таблицями, презентаціями, тощо.
 В Україні упровадження хмарних технологій в дошкільну освіту знаходиться на початковому етапі розвитку. Так, у рамках пілотного проекту в дошкільних 
навчальних закладах Оболонського району міста Києва за допомогою хмарних технологій реалізовано систему електронної реєстрації та управління  
дошкільним навчальним закладом.  У співпраці з компаніями Майкрософт Україна та Фонду «Відродження» було створено приватну хмару – безпечну ІТ- інфраструктуру, контрольовану і експлуатовану в інтересах однієї організації (Головного управління освіти і науки міста Києва). Організація керує  приватною хмарою самостійно, але має можливість доручити це завдання зовнішньому підряднику. 
 Портал «Електронна система запису до ЗДО», створений з метою отримання зручного інформаційного ресурсу, наразі консолідує дані щодо місцезнаходження 
та специфіки освітніх послуг всіх дошкільних навчальних закладів міста Києва, а також на основі цього ресурсу запроваджено систему, що дає можливість 
батькам реєструвати своїх дітей до дитячого садка шляхом використання хмарних технологій – через портал www.dnz.kiev.ua (технологія «платформа як 
послуга»). 
 Крім реєстрації та відстеження наповнення груп, керівники отримали технологію управління «електронним дитячим садочком». За допомогою сервісів 
Microsoft Office 365 можна здійснювати поточне і перспективне планування в режимі «Календар», вести електронний документообіг; зберігати у хмарі 
шаблони документів, наказів, розпоряджень, актів, які доступні будь-де і будь-коли; з’явилася можливість формувати сховища електронних методичних і 
навчальних матеріалів.  За допомогою програми Мicrosoft Lync (онлайн-комунікація) керівники дошкільних навчальних закладів можуть взаємодіяти та 
співпрацювати на своєму робочому місці: проводити наради, он-лайн конференції, отримувати методичну допомогу або консультацію спеціалістів інших 
інстанцій тощо.
 Підключення дошкільних навчальних закладів до мережі Інтернет створює умови для пошуку, обробки даних, необхідних для діяльності дошкільних установ 
 та забезпечення навчально-виховного процесу. Корпоративна пошта створює умови для швидкої взаємодії між ЗДО, районним управлінням освіти, головним 
 управлінням освіти, батьками та ін.
Таким чином, сьогодні інформаційно-комунікаційні технології стають невід’ємним складником діяльності дошкільних навчальних закладів, сприяють 
оптимізації й значному підвищенню ефективності внутрішніх процесів. Упровадження ІКТ, в т.ч. хмарних технологій в дошкільну освіту України ще 
знаходиться в стадії становлення. Наразі до актуальних проблема інформатизації ЗДО належить забезпечення якості й доступності засобів ІКТ, формування 
інформаційної культури, компетентності й готовності суб’єктів діяльності ЗДО до використання інноваційних технологій в професійній діяльності, що 
потребує подальшого наукового пошуку.

формування ІК-компетентності співробітників

Сучасний дошкільник, за визначенням М. Пренскі (Marc Prensky), є «цифровим аборигеном» (digital native). Він народився і росте у світі, наповненому 
інформаційно-комунікаційними технологіями. Цей факт висуває якісно нові вимоги до дошкільної освіти, яка на сьогодні визнана самостійною системою і 
обов’язковою складовою освіти в Україні. За Державним стандартом дошкільної освіти (2012) «дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко 
реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний 
потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності». В умовах інформатизації суспільства вихователь повинен стати для дошкільника 
провідником серед інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), сформувати основи його інформаційної культури, що висуває якісно нові вимоги до 
професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу взагалі і інформаційно-комунікаційною компетентності зокрема. Інформаційно- 
комунікаційна компетентність (ІК-компетентність) вихователя ЗДО нами розуміється як здатність доцільно і ефективно використовувати сучасні 
інформаційно-комунікаційні технології для вирішення професійних задач з врахуванням особливостей розвитку дітей дошкільного віку і професійного 
вдосконалення.
Проблеми розвитку ІК-компетентності вихователів ЗДО набувають актуальності у дослідженнях світового наукового співтовариства. Вони є актуальними не 
тільки для країн, що розвиваються, але й для країн, з високим рівнем розвитку ІКТ та їх використанням в системі освіти. Певні аспекти даного питання 
розглянуто у роботах Н. Болган (Nina B0lgan), К. Вігстол (Kari Wigst0l), Х. Готваслі (Kjell Âge Gotvassli), М. Ярніс (Margrethe Jernes), Т Лафтона 
(Tove Lafton), Б. Хардесена (Barbro Hardersen) (Норвегія), П. Хенуола (Patrik Hernwall) (Швеція), І. Калaша (Ivan Kalas), М. Моравчика (Milan 
Moravcik), Я. Пекарової (Janka Pekarova) (Словаччина), В. Сехналової (Vladimrn Sehnalova) (Чехія), М. Радетич-Пайч (Miijana RadetiC-Paic), М. Ружич- 
Ба (Maja Ruzic-Ba) (Хорватія), Н. С. Старжинської (Білорусь) та ін.
Досліджуючи зарубіжний досвід розвитку ІК-компетентності вихователів ЗДО слід врахувати: за дослідженнями І.Д. Малицької, О.В. Овчарук, у зарубіжних 
системах освіти в межах поняття ІК-компетентності лежать такі, як: цифрова грамотність (digital literacy), технологічна грамотність (technology 
literacy), інформаційна та технологічна грамотність (information and technology literacy), ІКТ-компетентність – інформаційно-комунікаційно- 
технологічна компетентність, ІКТ-навички – інформаційно-комунікційно-технологічні навички (ICT skills) та ін.; у різних країнах поняття дошкільної 
освіти може стосуватися дітей різних вікових категорій; зарубіжні системи освіти мають різні назви як суб’єктів навчально-виховного процесу в 
дошкільній освіті, так і закладів, в яких здійснюється дошкільна освіта.
   Норвегія. Відправною точкою інтеграції ІКТ в дошкільну освіту вважають проведену Радою Міністрів Північних країн конференцію у 
1998 році. За підсумками конференції, в якій приймали участь представники педагогічної дошкільної освіти і дошкільних закладів з Данії, Ісландії, 
Норвегії, Фінляндії, Швеції були зроблені перші кроки, необхідні для інтеграції ІКТ в дошкільну освіту у двох напрямках: педагогічна дошкільна освіта 
і дошкільна освіта. З 1999 року в Норвегії відбувається реформування дошкільної освіти у напрямку інформатизації. Звіт національного стану (Nordisk 
Ministerrad, 1999) виявив відсутність ІКТ в дошкільній педагогічній освіті. В рамках проекту Nordplus започаткували додаткову освіту для вихователів 
дошкільних закладів.
В результаті участі Норвегії у європейському проекті «MediaGuide» (2001-2002 рр.) було зроблено висновок: необхідні кошти на апаратне і програмове 
забезпечення, проведення навчання і зацікавленість місцевих органів влади у вирішенні даної проблеми. В рамках національного проекту «Неперервна 
освіта в секторі дошкільного виховання – огляд попиту і пропозицій» на замовлення Міністерства освіти Н. Болган, К. Вігстол, М. Ярніс у 2006 році у 
підзвіті «Delrapport 5 – Perspektiver pä kompetanse og kompetanseutvikling i og utenfor barnehagesektoren» висвітили актуальне питання розвитку ІК- 
компетентності вихователів дошкільних закладів. Як вирішення проблеми, автори представили он-лайн курс. Тривалість курсу – три місяці. Курс 
розділений на три теми, які, в свою чергу поділені на чотири заняття. Теми курсів: «Он-лайн студент»; «Цифрові зображення»; «Навчальні програми і 
комп’ютерні ігри».
В ході першої теми учасники опановують інструменти сайту, дають оцінку зручності використання. Друга тема передбачає співпрацю дорослого і дітей у 
використанні цифрової камери і програмного забезпечення для обробки зображень. Третя тема спрямована на надання знань про освітні програми і 
комп’ютерні ігри в цілому, так і про орієнтовані на дітей дошкільного віку. Курс містить як теорію, так і практичні завдання. Крім того, кожен 
учасник може запропонувати до 5 тем до консультацій. Важливою частиною курсу є дискусійне обговорення на форумі. Навчання відбувається на норвезькій 
платформі для навчання Classfronter. Як відзначили автори, результативність курсу залежить від зацікавленості учасників і їх власних зусиль.
Н. Болган, К. Вігстол, М. Ярніс вважають перспективним проведення он-лайн курсів як для навчання, так і для забезпечення безперервної професійної 
освіти вихователів. Такі курси, на їх думку, повинні забезпечити доступність навчання по всій країні, проте вони не відкидають і важливість курсів на 
місцевому рівні. Крім того, Н. Болган вбачає перспективу для розвитку ІК-компетентності вихователя у наступних формах: вивчення індивідуального 
передового досвіду; навчання вихователь – вихователям; дошкільний заклад дошкільному закладу.
З 2006 року в країні при підтримці Міністерства освіти проводилася національна конференція «Klikk der!». Мета конференції: презентувати досвід, 
новаторські роботи, стратегії і дослідження з проблеми використання засобів ІКТ в ЗДО. Цільова група: вихователі дошкільних навчальних закладів, 
викладачі педагогічних коледжів, співробітники науково-дослідних інститутів та інші, хто пов’язані з ІКТ в дошкільних навчальних закладах. Дана 
конференція відбувалася до цього часу у різних частинах Норвегії.
З 2010 року функціонує створений при Міністерстві освіти в якості адміністративного органу «Норвезький центр з ІКТ в освіті» (Senter for IKT i 
utdanningen) (http://iktsenteret. no/barnehage). Центр сприяє використанню ІКТ з метою підвищення якості освіти. До його цільової аудиторії 
відносяться дошкільний заклад і вихователь. Розділ сайту «ІКТ та дитячий сад» направлений на підвищення ІК-компетентності вихователів та керівників 
закладу. На сторінках даного ресурсу розміщені проекти з різними видами діяльності, що включають використання засобів ІКТ в умовах дошкільного 
закладу: лекції, фільми, навчальні курси, звіти, дослідження, керівництва. Сайт «IKT I praksis» (https://iktipraksis.iktsenteret. 
no/laeringsopplegg), створений для обміну досвідом у використанні засобами ІКТ, містить матеріали і для дошкільної освіти.
Н. Болган, К. Вігстол, М. Ярніс звертають увагу на важливість підтримки впровадження ІКТ в дошкільну освіту з боку Міністерства, що повинно 
відображатися у підвищенні ІК-компетентності педагогів дошкільних закладів. У 2015 році, на замовлення Міністерства освіти, Х. Якобсен (Helle 
Jacobsen), Т. Кофоед (Trine Kofoed), М. Луі (Massimo Loi) здійснили моніторинг дошкільної освіти з питання впровадження ІКТ (Barnehagemonitor 2015. 
Den digitale tilstanden i barnehagen). Даний звіт повідомляє про позитивну динаміку розвитку ІК-компетентності вихователів дошкільних закладів в 
порівнянні з 2013 роком. Необхідність підвищення загального рівня володіння засобами ІКТ відчувають 29% респондентів проти 46% у 2013 році. 
Актуальним залишається питання освітнього використання засобів ІКТ. Про нестачу досвіду використання засобів ІКТ з освітньою метою заявило 34 % 
опитаних у 2015 році проти 46% у 2013.
Швеція. Шведська національна навчальна програма для дітей дошкільного віку (The Swedish National Agency for Education, 
1998) підкреслює важливість надання всім дітям рівного доступу до ІКТ. Велика кількість дошкільних закладів забезпечені засобами ІКТ у вигляді 
персональних комп’ютерів, планшетних комп’ютерів та інтерактивних дошок. Реалізовуються заходи з підвищення кваліфікації, спрямовані на розвиток 
освітніх практик в дошкільних закладах.
У шведському суспільстві поширені думки щодо негативного впливу засобів ІКТ на дітей дошкільного віку, тому відчувається стійкий опір впровадженню 
ІКТ в практику дошкільної освіти. П. Хенуол зауважує, що застосування ІКТ в практиці багатьох дошкільних закладах Швеції залишається все ще явищем 
новим. Науковець підтримує Т. Лафтона, Б. Хардесена, Г. Гудмундсдотир (Gréta Björk Guömundsdottir) стосовно необхідності змін у сучасній педагогічній 
практиці у відповідності до умов, в яких розвиваються діти, і аргументує їх наступним чином: швидкий розвиток ІКТ, концепція неперервного навчання, а 
також цифрова грамотність створюють певні проблеми для освітнього процесу. Аналізуючи стан впровадження ІКТ в дошкільну освіту, П. Хенуол доходить 
висновку: якщо вихователям не вистачає знань і/або впевненості у використанні засобів ІКТ, діти не отримують підтримку у використанні цих засобів 
(для підтримки навчання) і, відповідно, засоби ІКТ застосовуються у менш важливій діяльності (наприклад, розваги); процес навчання є повсюдний, не 
тільки вихователі, а й діти підтримують і направляють один одного у використанні засобів ІКТ.
На думку Д. Масумі, П. Хенуола, педагогам необхідний достатньо високий рівень цифрової компетентності, що забезпечить ефективне використання ІКТ в 
дошкільній освіті. П. Хенуол вважає за необхідне застосовувати проектно-орієнтований підхід. Перспективність даного підходу полягає в тому, що він: 
має високий навчальний потенціал, пов'язаний із самостійною і колективною творчістю; забезпечує тісний зв’язок навчання з професійною діяльністю; 
стимулює ефективну спільну діяльність; навчає продуктивним, дослідницьким методам діяльності; сприяє формуванню професійної компетентності.
Як приклад дієвої форми проектно-орієнтованого підходу П. Хенуол наводить воркшоп, який проводився дослідником за підтримки муніципальних служб. 
Загалом проведення воркшопу дозволяє отримати цікавіші дані в порівнянні з вербальними інтерв’ю або ж етнографічними спостереженнями. Крім того, він 
дозволяє професіоналам збиратись в менш звичному форматі, що виділяє його як подію і підкреслює важливість професії. Наявність якісного знання, яке 
можна використовувати на практиці - ключовий компонент у плануванні воркшопу. З цієї точки зору, такий формат запозичений з проектно-орієнтованих 
досліджень – акцент на покращення навчальної практики через тісну співпрацю між практиками і дослідниками.
Воркшоп, згідно Юнгк та Муллерт (1986), має проходити чотири фази: підготовча фаза, фаза критики, візіонерна фаза та фаза реалізації.
 Підготовча фаза не потребує ретельного розгляду, оскільки під час неї, зазвичай, проводять знайомство з учасниками та описують організаційну 
структуру воркшопу.
Фаза критики має за мету ретельне розслідування причин проблеми/ситуації. Фактичний воркшоп, проведений П. Хенуолом, на цьому етапі мав за мету 
розглянути ситуації та проблематику у використанні ІКТ в дошкільному навчанні.
Візіонерна фаза – основна робоча фаза воркшопу. Під час неї учасники обговорюють і розроблюють можливі варіанти вирішення проблем, нові варіанти 
використання технологій, методик тощо. Під час цієї фази фактичного воркшопу учасники працювали з візіонерною ідеєю про те, як можна використовувати 
ІКТ у дошкільному навчанні. Перша частина мала на меті лише обговорення, в той час як друга – розробку проектних ідей щодо використання ІКТ. Ці 
проекти не мають відповідати критерію функціонуючих рішень, достатньо концептуальних конструкцій та ескізів.
Під час фази реалізації ідеї, розроблені у попередньому етапі, повинні бути реалізовані у реальній обстановці. В рамках проведеного воркшопу це було 
досягнуто шляхом подальшого обговорення з представниками місцевих органів влади. Загалом практична реалізація інноваційних рішень у використанні ІКТ 
в дошкільних установах не є основною метою воркшопу. За основну мету слід приймати потребу краще розуміти концептуалізацію ІКТ серед вихователів і 
підтримувати концептуальний розвиток вихователів у відношенні до використання ІКТ у дошкільній освіті.
В якості прикладу наведемо невеликий (близько 3 годин) воркшоп, проведений П. Хенуолом. Перша фаза – введення, займає не більше 10 хвилин, під час 
якої учасники і організатори знайомляться та озвучують мету воркшопу. Друга фаза – критика та теперішній стан, під час якої близько 30 хвилин 
обговорюються наступні питання: як ви використовуєте ІКТ для підтримки мовленнєвого розвитку, які педагогічні моделі, обладнання, програмове 
забезпечення використовуєте? Третя фаза - майбутнє, близько 20 хвилин дається на обговорення наступних тем: педагогічні моделі, яке їх призначення, 
робочі моделі, моделі для оцінки, які компетенції ви маєте сьогодні, або ж яких компетенцій вам не вистачає. Четверта фаза - проектування ідеї, 
найдовша фаза, що займає близько двох годин. Перші 30 хвилин учасники намагаються спроектувати бажане програмне забезпечення на основі своїх 
педагогічних моделей. Наступні 20 хвилин відбуваються короткі презентації результатів задля отримання зворотного зв’язку та дискусії. Ще 40 хвилин 
відводиться на проектування ідеї, беручи до увагу попередні зауваження та побажання. Останні 30 хвилин – фінальні презентації та дискусії.
Д. Масумі, П. Хенуол зазначають, що вихователі дошкільних закладів потребують підтримки у застосуванні доступних апаратних засобів і програмового 
забезпечення.
Словаччина. Вирішальним фактором для реалізації реформування дошкільної освіти в світлі застосування ІКТ дослідники 
Словаччини Є. Балазова, І. Калаш, А. Кроммерова, Я. Пекарова, на доповнення матеріально-технічному оснащенню дошкільних закладів, вважають 
компетентного вихователя. З метою підтримки розвитку ІК-компетентності вихователів у Словаччині в 2009 році розпочали національний проект «Освіта 
педагогічного персоналу дитячих садків» (Vzdelavanie pedagogickych zamestnancov materskych skôl ako sùcast’ reformy vzdelavania). На даний час, 
вихователі дошкільних закладів Словаччини мають декілька варіантів розвитку ІК-компетентності: навчальні центри European Computer Driving Licence 
(ECDL); додаткова освіта за навчальною програмою, розробленою в межах національного проекту, на базі методологічних і педагогічних центрів; учитель – 
учителю; дошкільний заклад – дошкільному закладу; навчання у некомерційному центрі сучасних освітніх технологій EDULAB.
Безкоштовна професійна освіта в EDULAB має на меті ознайомлення вихователів дошкільних закладів з можливостями ІКТ і освітніми програмами, 
пов’язаними з практичним досвідом самих вихователів. Важливою частиною є демонстрація роботи з дітьми, що відбувається у 8 центрах передового 
педагогічного досвіду на базі дошкільних закладів. Одне заняття триває протягом трьох годин. Навчання не акредитоване. До навчальної програми 
входить: перегляд роботи з дітьми – практичне використання цифрового контенту та технологій в поєднанні з наявними в даний час навчально-методичними 
посібниками; впровадження цифрового контенту для дитячого садка з порталу yTeachSys; робота з методологічними рекомендаціями «Skôlka hrou»; коротка 
інформація про програму інформатизації навчального закладу «Programe podpory digitalizacie skôl a jeho benefitoch».
Навчання за освітньою програмою в рамках національного проекту «Освіта педагогічного персоналу дитячих садків» передбачає три змістовних модулі: 
«Вивчаємо цифрові технології» (Spoznavam digitalne technologie), «Вчимося в цифровому світі» (Uam sa v digitalnom svete), «Працюємо з дітьми» 
(Pracujem s det’mi). Даний курс розрахований на 48 годин. Метою модулю «Вивчаємо цифрові технології» є розвиток навичок роботи безпосередньо на 
комп’ютері. Наступний модуль має на меті розвиток навичок роботи в Інтернеті. Останній модуль розрахований на інтеграцію засобів ІКТ в навчально- 
виховний процес та пов’язаними з цим питаннями.
Таким чином, інформаційно-комунікаційна компетентність вихователів дошкільних навчальних закладів визнається світовою науковою спільнотою одним із 
чинників, які впливають на рівень інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в дошкільну освіту. Ефективне впровадження ІКТ забезпечується 
ґрунтовно розробленою нормативно-правовою базою, що орієнтована саме на дошкільну освіту. Проаналізований досвід є прикладом успішного поєднання 
різних форм і методів, що сприяють розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вихователів. Важливими напрямками роботи у вирішенні даної 
проблеми є розвиток комп’ютерної грамотності та ознайомлення з моделями інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес 
дошкільного закладу. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в розробці основних компонентів методичної системи розвитку інформаційно- 
комунікаційної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів з урахуванням досвіду зарубіжних країн.