Відмінності між версіями «Мерщій»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мерщій | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мерщій|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 20:52, 15 жовтня 2018
Мерщій, нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. Ум. Мерще́нько. Чуб. VII. 576.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МЕРЩІЙ, присл.
1. Якомога швидше, скоріше. — Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 215); — Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 125); // Дуже швидко. Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Панас Мирний, III, 1954, 172); І смерчі звуків випряда Оскаженіла хуга; То крутиться мерщій труда Велична центрифуга (Микола Бажан, I, 1946, 59).
2. У знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. — Ух! — задрижавши, скрикнула вона, — яке холодне... — Та мерщій у сіни (Панас Мирний, I, 1949, 334); Спати цар пішов сумний, А Іван у сад мерщій (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 156).
3. Уживається як спонукальний вигук. А нуте, хлоп'ята, Мерщій на стіл курчата! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 143); Кінооператори, мерщій! Апарати на плечі й у поле бігом! (Олександр Довженко, I, 1958, 80).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 682.
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
