Відмінності між версіями «Мертвити»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 24: Рядок 24:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 20:06, 4 листопада 2018

Мертвити, -влю, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Мнж. 63. Старих людей турки мертвили. Волч. у. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер. Зміев. у.

Сучасні словники

МЕРТВИ́ТИ, влю, виш; мн. мертвлять; недок., перех.

1. Робити мертвим, позбавляти життя; убивати. Старих людей турки мертвили (Словник Грінченка); Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили, І ждала благодатного дощу Земля в той рік (Максим Рильський, II, 1960, 292).

2. перен. Позбавляти життєвості, бадьорості. Така вже суть християнства, що воно не спонукає до розвитку всіх духовних і фізичних сил людини, а, навпаки, мертвить, тамує їх (Радянське літературознавство, 18, 1955, 224).

Ілюстрації

8 убить человека во сне 2.jpg Bird-Murdering-Cat.jpg Ubitj-5.jpg Videoigry.jpg

Медіа

. . .

Див. також

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 572. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.