Мертвечина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мертвечина, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.


Сучасні словники

МЕРТВЕ́ЧЧИНА, МЕРТВЕЧИ́НА, и, жін. 1. Трупи тварин; щось мертве. 2. перен., розм. Розумовий і моральний занепад, застій, інертність. Церковщина звільна вбиває також народні школи, засуджуючи їх на бездіяльність і мертвеччину (Іван Франко, XVI, 1955, 152); Ідея бога завжди присипляла і притупляла «соціальні почуття», підміняючи живе мертвечиною, будучи завжди ідеєю рабства.. (Ленін, 35, 1956, 93); Багатьма прикладами й фактами він [М. Драгоманов] розвінчував націоналістичне крутійство старої «Правди» [журналу народовців], мертвеччину і схоластику її програми (Радянське літературознавство, 6, 1964, 47).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png


Іншими мовами

Carrion noun [ U ] UK ​ /ˈkær.i.ən/ US ​ /ˈker.i.ən/ ​Dead or decaying flesh