Мерва

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мерва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. Грин. III. 659. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = Морва. діал. М'ята, терта або зопріла солома. Лукина.. висмикнула з хлівця з загати жменю потерті та мерви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); Коли відчинились хатні двері, на Кузьму війнуло тяжким духом перепрілих онуч, перестоялих в цеберці помий та аміачних випарів від мерви, на якій, згорнувшись калачиком, лежало теля (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 191).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання