Відмінності між версіями «Менинник»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |<img src="http://realsun.ru/files/project_5000/actions/1476658989_1_mini3.jpg" width=" | + | |<img src="http://realsun.ru/files/project_5000/actions/1476658989_1_mini3.jpg" width="240px" height="240px"> |
| − | |<img src="https://baryonix.ru/wp-content/uploads/2018/06/1382684-img-stari-rivot-tricet-let-kariera-penize-zabava-deti-755x502-755x502.jpg" width=" | + | |<img src="https://baryonix.ru/wp-content/uploads/2018/06/1382684-img-stari-rivot-tricet-let-kariera-penize-zabava-deti-755x502-755x502.jpg" width="240px" height="240px"> |
| − | |<img src="http://mobile.mypizza.kg:9717/VirtualCardSecureService.svc/ImageFor?id=1015" height=" | + | |<img src="http://mobile.mypizza.kg:9717/VirtualCardSecureService.svc/ImageFor?id=1015" height="240px"> |
| − | |<img src="https://images.ua.prom.st/242916949_w640_h640_medal-suvenirnaya-.jpg" width=" | + | |<img src="https://images.ua.prom.st/242916949_w640_h640_medal-suvenirnaya-.jpg" width="240px" height="240px"> |
|} | |} | ||
Поточна версія на 22:51, 18 листопада 2019
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МЕНИ́ННИК, а, чол.
1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 23); * У порівняннях. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Іван Микитенко, I, 1957, 405). ♦ Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 155).
2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 76).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
http://pozdravok.ru/pozdravleniya/den-rozhdeniya/i/na-ukrainskom/
