Махинько Марія Савеліївна

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Махинько Марії Савеліївни групи ПОм-1-16-2.2з другого освітнього (магістерського) рівня заочної форми навчання спеціальності «Початкова освіта» Педагогічного інституту з 06.11.2017р. до 26.11.2017р.

База для проведення практики: СШ № 89 (Печерський район, вул. Рибальська, 4)

Завдання 1

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв'ю з керівником навчального закладу та його заступниками

Інтерв'ю з заступником директора.

Доброго дня! Можна Вам задати декілька питань стосовно освтньої політики з впровадження ІКТ?

-Так звісно!

На вашу думку, школа достатньо розвинена з інформаційно комунікаційних технологій?

-Ні, адже навчається в наші школі ~1150 учнів і на них 2 комп'ютерних класи. Щоб Ви хотіли змінити чи створити в школі з ІКТ?

-Забезпечити кожний клас Smart Board, провести інтернет щоб був доступ в кожному класі. Як Ви вважаєте використання ІКТ підвищує якість навчання?

-Так, але нажаль технічного забезпечення в школі не вистачає і ми не можемо достатньо реалізувати роботу за допомогою ІКТ.

Дуже вам дякуємо, що приділили нам час та відповіли на питання!

ІК-компетентності вчителів закладу. Створенна анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів

Анкета

Відповіді

Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу(апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Апаратне забезпечення

• Комп'ютери;
• МФУ
• Проектори+смарт дошка

Програмне забезпечення

• Microsoft office
• Windows
• Антивірусна програма Kaspersky

Інформаційне забезпечення

Сайт

Навчально-наукове забезпечення

Навчальний заклад забезпечений вчителями інформатики. Діти починиють вивчати інформатику з 2 класу. Для роботи на уроках використовуються підручники та робочі зошити.

Завдання 2

Блог консультацій

Блог

Завдання 3

Провести семінар (тренінг) для співробітників/вчителів/ з використання ІКТ в освіті або виступ на вченій раді/ педраді щодо можливостей онлайн навчання

Століття у якому ми живемо - століття високих комп'ютерних технологій. З кожним днем, з кожною годиною світ отримує нові винаходи, програмні засоби, технології. Сучасна людина живе у світі електронної культури. Разом з тим і змінюються вимоги до умінь та навиків кожної людини, до кожного учасника суспільно-наукового життя. Застосування ІКТ в освіті змінює і роль вчителя в інформаційній культурі - він повинен стати координатором інформаційного потоку. Отже, вчителю необхідно володіти сучасними методиками та новими освітніми технологіями, щоб спілкуватися на одній мові з учнями.

Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і наклали відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Сьогодні в традиційну схему «вчитель - учень - підручник» вводиться новий елемент - комп'ютерні технології. Однією з основних частин інформатизації освіти є використання інформаційних технологій в освітніх дисциплінах.

Не дивлячись на сучасні підходи до інформатизації освіти є ряд факторів, які суперечать поставленим цілям, а саме:

• санітарні вимоги до використання ІКТ;
• ліцензійні норми;
• матеріально-технічна забезпеченість навчальних закладів.

Розглянемо детальніше ці фактори.

Санітарні вимоги до використання ІКТ. При використанні у навчальному процесі технічних засобів навчання – інтерактивні дошки, кіно - та відеопроектори тощо, встановлюється така тривалість їх застосування:

• підготовчі, 1-ші класи – 15 хв.,
• 2-4-ті класи – 15-20 хв.,
• 5-7-мі класи – 20-25 хв.,
• 8-12-ті класи – 25-30 хв.

Кількість уроків із застосуванням ТЗН протягом тижня не повинна бути більшою 3-4 для учнів початкових класів, 4-6 для учнів старших класів.

Дані санітарні норми розроблені іще за часів коли монітори комп’ютерів були побудовані на електронно-променевих трубкам, а нові норми, для рідкокристалічних моніторів, а тим більше для ноутбуків, ніхто і не розробляв.

Ліцензійні норми. Сам по собі комп’ютер це куча заліза і без програмного забезпечення він нічого не вартий. Для того, щоб мати змогу працювати на ПК на нього потрібно встановити ряд програм, які поділяються на системне та прикладне програмне забезпечення. Системне програмне забезпечення – це програми, призначення яких – забезпечення функціонування комп’ютера як цілісної системи.

До прикладного програмного забезпечення відносять програми, які призначені для розв’язання конкретних прикладних задач: підготовка текстових документів, проведення математичних, інженерних та економічних розрахунків, переклад текстів, навчальні програми, тощо.

Виходячи з ліцензійних умов, сьогодні, для того щоб встановити програму її необхідно закупити — вартість програм складає від кількох десятків до десятків тисяч гривень. Іншим варіантом використання програм є так звані програми вільного поширення. Для їх використання потрібен лише Інтернет: скачав і користуєшся. Незручність у використання таких програм – це не звичний інтерфейс і подекуди обмежені можливості.

Не потрібно плутати вільне програмне забезпечення із піратськими програмами, які викладено в Інтернеті.

Матеріально-технічна забезпеченість навчальних закладів. Багато закладів освіти, на даний час, взагалі не мають навіть комп’ютерів не кажучи уже про інші інформаційно-технічні засоби. Статистичні дані про комп’ютеризацію закладів освіти відслідковувалися до кінця 2009 р., хоча існувала програма про 100% комп’ютеризацію до 2015 р. В Україні комп’ютеризація шкіл така, що на 30 учнів лише один комп’ютер, хоча в Європі цей показник на рівні 9. І хоч рівень забезпеченості комп’ютерними класами в школах України складає 93%, в цю статистику ніхто не вкладає зношеність та застарілість техніки, а подекуди в статистику входять комп’ютери які уже давно не працюють, але вони числяться на балансі навчального закладу. І все ж таки, після ліричного відступу повернемось до ІКТ в освіті. За останніми даними, які були представлені, в Україні 11 мільйонів користувачів Інтернетом, за 2008-2009 роки зростання відбулося на 37%. В Україні 29% сімей, які мають комп’ютери. Сьогодні розвивається і мобільний Інтернет, відбулося зростання з 9 до 15%. Тенденції, які сьогодні впливають на використання і застосування інформаційних технологій – це стрімкий розвиток комп’ютерної технологічної інфраструктури, підвищення швидкості електронних комунікацій, це розвиток різноманітних сервісів та мереж, в тому числі освітніх, це збільшення контентного наповнення в різних мережах, в тому числі Інтернет, і підвищення мобільності різноманітних засобів та пристроїв доступу до мереж.

Інформатизація освіти забезпечує:

• По-перше, використання ІКТ на уроках посилює позитивну мотивацію навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів.
• По-друге, використання ІКТ дозволяє проводити уроки на високому естетичному і емоційному рівні; забезпечує наочність, залучення великої кількості дидактичного матеріалу.
• По-третє, підвищується обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5-2 рази; забезпечується високий ступінь диференціації навчання (майже індивідуалізація).
• По-четверте, розширюється можливість самостійної діяльності; формуються навички дослідницької діяльності.
• По-п'яте, забезпечується доступ до різних довідкових систем, електронних бібліотек, інших інформаційних ресурсів.

А все разом, вище перераховане, звичайно ж, сприяє підвищенню якості освіти. Як говориться в одному із відомих висловів К. Ушинського:

«… Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів… взяли участь в акті запам’ятовування. За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять». Як відомо людина сприймає інформацію за допомогою чуттєвих аналізаторів: слуху, зору, нюху і дотику. Поєднання аналізаторів дає можливість кращого засвоєння. Цього можна досягнути з використанням ІКТ.

Що ж таке — інформаційні технології? Зазвичай під ІТ розуміють електронні носії інформації та технічні засоби їх обробки. Комп'ютер і комп'ютерні програми, принтер, сканер для копіювання матеріалів з паперових носіїв, мультимедійна дошка і проектор і т.д. Де ж можна застосовувати ІТ? ІКТ можна використовувати під час: 1. Підбору ілюстративного матеріалу до уроку, оформлення стендів, класу (сканування, Інтернет; принтер, презентація). 2. Підбору додаткового пізнавального матеріалу до уроку навколишнього світу, знайомство зі сценаріями свят і позакласних заходів. 3. Обміну досвідом, знайомство з періодикою, напрацюваннями інших педагогів світу в галузі освіти. 4. Оформлення класної документації, звітів. Комп'ютер дозволить не писати звіти і аналізи кожного разу, а достатньо набрати один раз схему і в подальшому тільки вносити необхідні зміни. 5. Створення презентацій у програмі Рower Рoint для підвищення ефективності уроку. Таким чином, ІТ суттєво допомагають педагогу в його роботі. Однією з найбільш вдалих форм підготовки і подання навчального матеріалу до уроків можна назвати використання мультимедійних презентацій та відеоматеріалів. В наш час широкого розповсюдження набули електроні конструктори уроків, навчальні програмні засоби, які є порівняно недорогими. Якщо ж говорити про користь від цих програмних засобів і їх якість то вони не коштують тих коштів, які за них потрібно сплатити. З усіх навчальних програмних засобів найбільш досконалим є ресурс «Географія» - єдина створена на цей час програма, яка оптимізує навчальний процес. Усі інші програми є так би мовити замилюванням очей «є створені, а в реальності користі від них немає». Іншим більш досконалим джерелом є Інтернет. В ньому є досить велика кількість матеріалів дидактичного і пізнавального характеру, це:

• електроні бібліотеки,
• електронні енциклопедії,
• мультимедійні посібники
• навчальні відеофільми
• відео уроки і таке інше.

Семінар супроводжувався презентацією Після семінарського виступу було продемонстровано на практиці наявне навчальне програмне забезпечення і можливості використання інтерактивної дошки на уроках, продемонстровано засоби і методи її використання.

Завдання 4 (Методичні рекомендації)

Проектування інформаційного освітнього середовища установи

Традиційна система освіти, що успішно працювала до формування і розвитку інформаційного суспільства, сьогодні зазнає істотних змін в методиці (зокрема у формах і засобах) навчання через появу і впровадження нових компонентів навчання зі своїми дидактичними можливостями і властивостями.

Але сутність нового ІОС повинна визначатися не лише (і не тільки) змістом нових компонентів (в основному ЕОР), а можливістю досягнення нових освітніх результатів. У цьому сенсі особливо важливими є склад, структура і взаємозв’язок різних компонентів ІОС, ефективне функціонування якого повинна забезпечити його гнучка структура, що адаптується до певних педагогічних ситуацій, підлаштовується під різні потреби суб’єктів освітньої діяльності.

Очевидно, що розробка і впровадження в навчальний процес сучасних освітніх ресурсів (електронних освітніх ресурсів, цифрових освітніх ресурсів, освітніх Web-ресурсів, електронних засобів навчання і т. ін.) підвищать ефективність навчання тільки у тому випадку, якщо їх застосовуватимуть виходячи з експертизи і аналізу їх дидактичних можливостей (візуалізації навчального матеріалу, підвищення інтерактивності навчання, доступу до джерел знань, оперативного контролю). Нині існує досить велике різноманіття електронних навчальних посібників і електронних навчально-методичних комплексів з різних навчальних дисциплін. Як правило, вони представлені на сайтах навчальних закладів у мережі Інтернет і в локальних мережах освітніх установ, а також поширюються на електронних носіях (в основному на компакт- дисках). Тому при створенні і використанні різних електронних навчальних матеріалів слід розрізняти такі їх форми, як “навчальне електронне видання”, “електронний підручник”, “електронний навчальний посібник”, “електронний тест”, “електронний навчально- методичний комплекс”.

Цілями створення і використання ЕНМК є:

• підтримка і розвиток як основного навчального процесу, так і дистанційних

технологій навчання;

• забезпечення 100%-ої оснащеності навчального процесу навчально-методичними,

довідковими і іншими матеріалами, що покращують якість підготовки фахівців;

• створення інструменту планування і організації робіт із вдосконалення навчально-

методичної бази школи.

Недоліки електронних навчально-методичних комплексів полягають в наступному:

• наявність електронно-обчислювальної техніки – обов’язкова умова для роботи з

ЕНМК;

• наявність певного програмного забезпечення для роботи з конкретним ЕНМК;
• освоєння особливостей інтерфейсу кожного окремого ЕНМК;
• необхідність придбання учнем спеціальних навичок маніпулювання

мультимедійними ресурсами

Модернізації ІТ інфраструктури

Активний розвиток і вдосконалення інформаційних технологій, зміна призначених для користувача потреб і вимог до IT-інфраструктури породжує необхідність в її модернізації.

Переваги модернізації ІТ-інфраструктури:

1. Підвищення операційної ефективності і вдосконалення функціональних можливостей
2. Зниження загальної вартості володіння ІТ-інфраструктурою та витрат на її підтримку
3. Комплексна інтеграція між корпоративними системами і напрямками бізнесу

Основними причинами для модернізації можуть бути:

1. Збільшення кількості збоїв і перевантажень у роботі систем
2. Труднощі з впровадженням нових бізнес-процесів
3. Технічне і моральна відсталість інфраструктури
4. Жорсткість вимог до інформаційної безпеки інфраструктури

Для підтримки високої ефективності застаріле обладнання і технології необхідно замінювати сучасними і актуальними.

Формування ІК- компетентності співробітників. вчителів установи

ІК – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона ІК визначається індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.

Формування ІК вчителя передбачає:

• освоєння ними знань і умінь в області інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій;
• розвиток комунікативних здібностей вчителя;
• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі,
• аналізувати інформацію,
• здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.

У складі ІК вчителя можна виділити чотири складові:

• мотиваційну – наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановка і усвідомлення цілей інформаційної діяльності;

• когнітивну – наявність знань, умінь і здатності застосовувати їх в професійній діяльності, аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби;

• суб’єктно-діяльнісну – демонструє ефективність і продуктивність інформаційної діяльності, вживання інформаційних технологій на практиці;

• рефлексивну – забезпечує готовність до пошуку вирішення виникаючих проблем, їх творчого перетворення на основі аналізу своєї професійної діяльності.

Вчителі початкових класів повинні знати:

• правила проведення занять з використанням комп'ютерної техніки;
• правила користування електронними педагогічними програмними засобами;
• правила використання комунікаційних технологій;
• основні форми організації навчального процесу навчання з використанням ІКТ;
• зміст програми і основні поняття початкового курсу інформатики;
• правила формування початкових навичок роботи з ПЕОМ;
• правила користування контролюючими програмами для перевірки знань;
• правила створення тестів;
• правила використання інформаційних технологій при проведенні навчальних занять у початкових класах;
• особливості використання комплексу навчально – розвиваючих програм "Сходинки до інформатики" на різних уроках в початковій школі;
• правила створення та демонстрації презентацій;
• правила створення публікацій та веб-сторінок;
• правила користування навчально-розвиваючими програмами.

Завдання 5

=== Оцінювання виконаних завдань===