Відмінності між версіями «Мастило»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Масти́ло (рос. (рідинне) масло, (структуроване) смазка; англ. grease, lubricant; нім. Schiermittel n) — жирова речовина (нафтова, синтетична тощо) для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин; масло. | ||
| + | |||
| + | Для нанесення мастила на деталі використовують спеціальні посудини — масти́льниці або ма́слянки. | ||
| + | |||
| + | Визначення | ||
| + | За ДСТУ 3447-96 у цьому ж розумінні: | ||
| + | |||
| + | Мастило — матеріал, який підводять (наносять) до поверхні тертя для зменшення сили тертя і (чи) зносу. | ||
| + | |||
| + | Розрізняють: | ||
| + | |||
| + | рідкі мастила, що не містять згущувачів[5] або містять їх у незначних кількостях, які відносяться до олив: моторні, трансмісійні, індустріальні та ін.; | ||
| + | структуровані мастила або просто мастила (містять згущувачі у суттєвих кількостях): мильні, органічні, неорганічні, консерваційні, ущільнювальні, технологічні, консистентні, пластичні тощо. | ||
| + | В останньому (вужчому) розумінні за ДСТУ 3437-96: | ||
| + | |||
| + | Мастило — пластичний матеріал, який являє собою структуровану загусником оливу, застосовувану для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень. | ||
| + | |||
| + | Характеристиками мастил, які використовують у промисловості, є температура спалаху та температура застигання. Температурою спалаху називають мінімальну температуру за якої спалахує пара мастила від зіткнення з полум'ям. Для різних мастил температура випаровування нижча за температуру спалаху на 65–85 ºС. Температура спалахування — температура, за якої починається горіння тіла. Температура, при якій захололе мастило втрачає текучість і вже не в змозі стікати під дією власної ваги, є температурою застигання. | ||
| + | |||
| + | Мастило густе, (рос. смазка густая; англ. dope; нім. dichtes Schmiermittel n) — мастило на основі цинку, що застосовується для змащення і захисту різей бурильних труб перед їх використанням. | ||
| + | |||
| + | Мастило консистентне, (рос. масло консистентное; англ. grease, lubricant; нім. Konsistenzschmiermittel n) — органічні речовини (переважно похідні жирних кислот), що вводяться в бурові розчини як емульгатори. Вступають у реакцію з йонами кальцію і магнію, які наявні в системі. | ||
| + | |||
| + | Мильні мастила | ||
| + | Літол — суміш літієвого мила і мінеральних масел | ||
| + | Солідол — суміш кальцієвих мил і мінеральних індустріальних масел | ||
| + | Органічні мастила | ||
| + | Сало | ||
| + | Мінеральні мастила | ||
| + | Дьогті | ||
| + | Вазелін | ||
| + | Парафіни | ||
| + | Церезин | ||
| + | Озокерит | ||
| + | Синтетичні мастила | ||
| + | Деякі виробники | ||
| + | Серед відомих у світі виробників мастил Carl Bechem GmbH в Німеччині, в Україні мастила та оливи виробляє найбільше в СНД спеціалізоване підприємство — ПАТ «Азмол». | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:55, 3 жовтня 2018
Мастило, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Масти́ло (рос. (рідинне) масло, (структуроване) смазка; англ. grease, lubricant; нім. Schiermittel n) — жирова речовина (нафтова, синтетична тощо) для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин; масло.
Для нанесення мастила на деталі використовують спеціальні посудини — масти́льниці або ма́слянки.
Визначення За ДСТУ 3447-96 у цьому ж розумінні:
Мастило — матеріал, який підводять (наносять) до поверхні тертя для зменшення сили тертя і (чи) зносу.
Розрізняють:
рідкі мастила, що не містять згущувачів[5] або містять їх у незначних кількостях, які відносяться до олив: моторні, трансмісійні, індустріальні та ін.; структуровані мастила або просто мастила (містять згущувачі у суттєвих кількостях): мильні, органічні, неорганічні, консерваційні, ущільнювальні, технологічні, консистентні, пластичні тощо. В останньому (вужчому) розумінні за ДСТУ 3437-96:
Мастило — пластичний матеріал, який являє собою структуровану загусником оливу, застосовувану для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень.
Характеристиками мастил, які використовують у промисловості, є температура спалаху та температура застигання. Температурою спалаху називають мінімальну температуру за якої спалахує пара мастила від зіткнення з полум'ям. Для різних мастил температура випаровування нижча за температуру спалаху на 65–85 ºС. Температура спалахування — температура, за якої починається горіння тіла. Температура, при якій захололе мастило втрачає текучість і вже не в змозі стікати під дією власної ваги, є температурою застигання.
Мастило густе, (рос. смазка густая; англ. dope; нім. dichtes Schmiermittel n) — мастило на основі цинку, що застосовується для змащення і захисту різей бурильних труб перед їх використанням.
Мастило консистентне, (рос. масло консистентное; англ. grease, lubricant; нім. Konsistenzschmiermittel n) — органічні речовини (переважно похідні жирних кислот), що вводяться в бурові розчини як емульгатори. Вступають у реакцію з йонами кальцію і магнію, які наявні в системі.
Мильні мастила Літол — суміш літієвого мила і мінеральних масел Солідол — суміш кальцієвих мил і мінеральних індустріальних масел Органічні мастила Сало Мінеральні мастила Дьогті Вазелін Парафіни Церезин Озокерит Синтетичні мастила Деякі виробники Серед відомих у світі виробників мастил Carl Bechem GmbH в Німеччині, в Україні мастила та оливи виробляє найбільше в СНД спеціалізоване підприємство — ПАТ «Азмол».
Ілюстрації
|
|
|
|
