Малинник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Малинник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 607.

МАЛИ́ННИК, а, ч. Ділянка, де посаджена малина, а також зарості, кущі малини. Не вилазячи з малинника, він пішов корчами по краю ліса [лісу] (Фр., VIII, 1952, 370); Руднєв обходив, за своїм звичаєм, роти, продираючись крізь гущавину гірських малинників (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 61).

Тлумачення | Горох

МАЛИ́ННИК Ділянка, де посаджена малина, а також зарості, кущі малини.

Ілюстрації

x140px x140px x140px

Медіа

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Малинка

Малина

Малиновий

Малинонька