Відмінності між версіями «Малеча»

Версія за 15:31, 29 листопада 2014

Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАЛЕ́ЧА, і, жін., збірн. 1. Маленькі діти. Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Леся Українка, III, 1952, 670); Немов горобці, обліпила тин малеча (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); // розм. Молодші школярі. Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 71). 2. Малята тварин. — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (Олесь Донченко, II, 1956, 298).

[1]

мале́ча іменник жіночого роду

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МАЛЕ́ЧА, і, ж., збірн.

1. Маленькі діти. Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Л. Укр., III, 1952, 670); Немов горобці, обліпила тин малеча (Шиян, Баланда, 1957, 113); // розм. Молодші школярі. Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (Вас., II, 1959, 315); Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Шпорта, Твої літа, 1950, 71).

2. Малята тварин. — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (Донч., II, 1956, 298). Мале́ча, чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.

UA потал української мови та культури

малеча - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна малечий - прикметник

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.

словник

I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́розм., ДІТЛАХИ́розм., ДІТЛАШНЯ́розм., ДИТИНЧА́ТАрозм., ДРІБНО́ТАрозм., ДРІ́Б’ЯЗОКрозм., ДРОБИНА́розм., МІЛКОТА́розм., ДІТИ́СЬКАрозм., МА́ЛЕЧдіал.,БАХУРНЯ́діал.,ДРІБдіал.; НЕБОЖА́ТАпестл. (у зверненні старшого до молодших). Школа стояла на центральній садибі, і діти з Вишеньок навчалися тут. Малечу возив спеціальний автобусик (В. Дарда); Біжить весела дітвора зі школи (Д. Павличко); На стадіоні в парку дітлахи грали в футбол (Є. Гуцало); Пошкутильгав [секретар] до вікна, видивляючись на дітлашню в скверику (В. Большак); Матерів світлішають обличчя, і сіяють очі дитинчат (В. Сосюра); Тільки він ступив на подвір’я, як за ним вискочили діти - вся дрібнота (М. Чабанівський); Дома десь там діти, дріб’язок голодний чекає на неї (Д. Бедзик); - Погляди лишень, моя дробина зовсім голюсінька (І. Франко); Коло Катрі Мелася - третя моя дочка, а там вже пішла мілкота (Марко Вовчок); - Ураган нас мало не потопив... Тріщало все... Матері з дітиськами кричали від жаху (О. Гончар); На вулиці скрізь біля кожної халупки купчилися дорослі і малеч (О. Досвітній); - Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! - кличе Стефко (І. Франко); Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (І. Франко); Веселі небожата! Чи не обридло бігать вам і по горам, і по долам? (Л. Боровиковський). - Пор. 1. дити́на.

словник української мови

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання