Майстрова

І. Майстрова, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.

ІІ. Майстрова, -вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, нехай лишень того хліба спитає. Васильк. у.

Сучасні словники

Словник української мови

МАЙСТРО́ВА, вої, ж., діал. Дружина майстра (у 1, 2 знач.). Майстер виходив до цехової господи, старший челядник ішов додому, а майстрова поралась у кухні (Фр., IV, 1950, 205); Вигода й те, що ці майстерні — не Юзько, і не треба їм ні дітей няньчити у майстрової, ні дрова рубати для кухні, ні помиї свиням носити (Козл., Ю. Крук, 1957, 346).

I.Майстро́ва, вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.

II.Майстрова́, вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, — нехай лишень того хліба спитає. Васильк. у.