Відмінності між версіями «Майран»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
(Ілюстрації)
Рядок 13: Рядок 13:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayorankust191117.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayorankust191117.jpg]]
 +
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayoramtrava191117.gif]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayoramtrava191117.gif]]
 +
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayoranlogka191117.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayoranlogka191117.jpg]]
 +
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayoranbanka191117.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Mayoranbanka191117.jpg]]
 
|}
 
|}

Версія за 22:40, 19 листопада 2017

Майран, -ну, м. Раст. Origanum majorana.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Багаторічна запашна трав'яниста рослина родини губоцвітих із білими або рожевими квітками, зібраними в колоски; використовується в парфюмерії та кулінарії. Внаслідок багаторічної роботи селекціонери саду вивели пряну рослину — майоран, який значно поліпшує якість консервованих продуктів і застосовується в лікеро-горілчаному й ковбасному виробництвах. В Греції майоран був відомий ще з давніх часів, так, греки додавали його в вино, щоб пробудити надзвичайну любовну силу. Сьогодні батьківщиною майорану вважається Середземномор’я. А росте ця рослина в лісах Прибалтики, Білорусії, Західної України, Росії, Північної Африки і Малої Азії. Найбільш розповсюдженими типами є французький майоран, іспанський майоран і дикий, іменований орегано.

Ілюстрації

Mayorankust191117.jpg Mayoramtrava191117.gif Mayoranlogka191117.jpg Mayoranbanka191117.jpg

Медіа

Іншими мовами

Англ. Marjoram Нім. der Marjoran Пол. Lebiodka majeranek Біл. Маяран Рос. Майоран Фр. Origanum majorana


Джерела та література

Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения: Справочник / Отв. ред. К. М. Сытник. — К.:

Наукова думка, 1989. — 304 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-12-000483-0.

Абрикосов Х. Н. и др. Майоран // Словарь-справочник пчеловода / Сост. Федосов Н. Ф.. — М.: Сельхозгиз, 1955. — С. 181.

Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — С.240

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/majoran

http://tsukerky.com/majoran-kulinarnij-slovnik/

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=21221

http://slovopedia.org.ua/36/53404/243239.html