Відмінності між версіями «Мазка»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
МА́ЗКА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що штукатурка. Поламлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний, III, 1954, 305). | МА́ЗКА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що штукатурка. Поламлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний, III, 1954, 305). | ||
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 595. | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 595. |
| + | |||
| + | |||
МАЗКА́, и, жін., розм. Кров, що витекла з рани. Гей, хто зо мною вийде битись..? Мазкою хоче хто умитись? (Іван Котляревський, I, 1952, 93); — Сорочка.. зашкарубла, як кора на дереві, штани умазані в волячу мазку, бо кров волам пускаю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 18); З розбитого носа йому текла червона мазка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 113). | МАЗКА́, и, жін., розм. Кров, що витекла з рани. Гей, хто зо мною вийде битись..? Мазкою хоче хто умитись? (Іван Котляревський, I, 1952, 93); — Сорочка.. зашкарубла, як кора на дереві, штани умазані в волячу мазку, бо кров волам пускаю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 18); З розбитого носа йому текла червона мазка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 113). | ||
| + | |||
| + | |||
♦ Спустити мазку кому — побити когось до крові. — Я йому спустив кулаками чимало мазки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 145). | ♦ Спустити мазку кому — побити когось до крові. — Я йому спустив кулаками чимало мазки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 145). | ||
Версія за 21:36, 14 листопада 2019
Мазка, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Котл. Ен. II. 15. Вишептати від чорної мазки. Мнж. 152.
Мазка, -ки, ж. Металлическая сѣтка для защиты отъ пчелъ. Лохвиц. и Гадяц. у.
Зміст
Сучасні словники
МА́ЗКА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що штукатурка. Поламлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний, III, 1954, 305). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 595.
МАЗКА́, и, жін., розм. Кров, що витекла з рани. Гей, хто зо мною вийде битись..? Мазкою хоче хто умитись? (Іван Котляревський, I, 1952, 93); — Сорочка.. зашкарубла, як кора на дереві, штани умазані в волячу мазку, бо кров волам пускаю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 18); З розбитого носа йому текла червона мазка (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 113).
♦ Спустити мазку кому — побити когось до крові. — Я йому спустив кулаками чимало мазки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 145).
Ілюстрації
|
|
|
|
