Мажа

Мажа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

Мажа 1. заст. Чумацький віз. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, вкриті шкурами, закурені в далекій дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); На добру чверть милі розтягнулася валка. Риплять довжелезні мажі, ковані залізом, як рипіли за часів Святославових (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 380); * У порівняннях. Скриплять вози, немов чумацькі мажі, Та не до Криму шлях лежить — в Сибір (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 88);

// чого. Міра ваги або об'єму, що дорівнює місткості одного чумацького воза. [Третій чумак:] У нас же так: щоб лисих [турків] напоїти, то треба кварту брати. А за ню [неї] ярмо віддай шинкарочці чи солі надсип з третину мажі (Сава Голованівський, Драми, 1958, 104).

Мажа 2. діал. Віз (див. віз 1 1). Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами (Юрій Яновський, II, 1954, 179); По шляхах І пішо, й кінно, на селянських мажах Убогий люд із радістю в очах Спішив у Переяслав (Любов Забашта, Вибр., 1958, 96).

Ілюстрації