Відмінності між версіями «Лісова Людмила Юріївна-ПВ(ф)»

Версія за 22:51, 24 травня 2023

Використання ЕНК на уроках математики як засобу підготовки до ЗНО

Постановка проблеми. Не викликає сумнівів актуальність удосконалення методики підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень українських випускників. Цей тип національного стандартизованого оцінювання в Україні постійно перебуває у центрі уваги як фундаментальних досліджень (див. (Дворецька, 2015), (Ляшенко та Раков, 2008), (Іяковлєва та Каплун, 2019) та ін.), так і публікацій у ЗМІ (див. (Рейтинг Груп Україна, 2018), (НаУрок, 2021), (Швадчак, 2021) тощо).Водночас ставлення до ЗНО загалом і до ЗНО з математики зокрема в українському суспільстві в цілому позитивне. Наприклад, опитування понад 700 користувачів (учнів, їхніх батьків та вчителів математики) освітньої платформи GIOS (GIOS, 2021) показує, що середній бал якості ЗНО з математики в Україні за 10-бальною шкалою (1 – найнижчий рівень задоволеності, 10 – найвищий) дорівнює 7, а найпопулярніше значення цієї якості – 8. Серед найбільших переваг незалежного оцінювання часто називають: зменшення корупції під час вступу до університетів (42% респондентів), можливість об’єктивно оцінити рівень навчальних досягнень учнів з математики (28%), можливість ширшого вибору навчальних закладів під час вступної кампанії (26%) та підвищення престижу вивчення математики в школі (18). %). Сильним стимулом для розвитку ІКТ у навчанні математики також стала нинішня пандемічна ситуація, коли запровадження карантину та тривалі періоди онлайн-навчання вже сприймаються і учнями, і вчителями як цілком нормальні навчальні ситуації. За цих обставин вчителі та репетитори математики часто просто змушені використовувати ІКТ, створювати та розвивати нові форми організації навчального процесу, удосконалювати та відповідно адаптувати методики та технології навчання.

Мета статті: з’ясувати доцільність використання ІКТ, а також як місце і роль технологій у підготовці до ЗНО з математики з позиції тих, хто цю підготовку здійснює (вчителів, репетиторів тощо); визначити, наскільки сучасні технології сприяють чи перешкоджають пошуку оптимальних методів підготовки до незалежного тестування з математики; окреслити шляхи розробки методичних рекомендацій щодо використання ІКТ при підготовці до ЗНО з математики.

Матеріали та методи дослідження Для досягнення поставленої мети використано теоретичний метод аналізу методичної літератури з досліджуваного питання. Також я використовую деякі емпіричні методи: власне опитування за допомогою електронного інструменту Google form, спостереження за навчальним процесом у загальноосвітніх школах та на курсах підготовки до спеціальних іспитів, а також аналіз досягнень учнів. У цій статті я також використовую комплекс методів наукового пізнання: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему та визначення напрямків дослідження; систематизація та узагальнення з метою висновків і формулювання рекомендацій щодо підготовки до загальнодержавного стандартизованого оцінювання навчальних досягнень з математики; узагальнення педагогічного досвіду та спостережень.

Виклад основного матеріалу Зрозуміло, що не існує універсальної методики підготовки до ЗНО з математики, яка б гарантувала високий бал кожному учаснику тестування. Дійсно, це суттєво залежить від студентської аудиторії та індивідуальних особливостей викладача чи репетитора, який його здійснює. Перш за все, слід говорити про комплекс методів, які дозволять сучасному вчителю математики досягти бажаного результату, який, у свою чергу, залежить від мети підготовки до ЗНО. Зупинимося на цьому питанні докладніше.

На мою думку, незалежне оцінювання є лише інструментом адекватного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, своєрідною «лінійкою», яка призначена лише для «вимірювання» і не більше того. Для мене також очевидно, що ЗНО з математики чи будь-якого іншого предмету не має бути метою шкільного навчання. Головною метою навчання в школі є розвиток дитини, виявлення і розкриття її здібностей, а також формування тих життєвих компетентностей, які дозволять їй у майбутньому знайти своє місце в житті, реалізуватися як особистості. І незалежне тестування, хоч і є класичним «високим тестуванням» (детальніше про цей вид тестування див. у (Школьний & Тихоненко, 2021)), саме по собі не може стати кінцевою метою чи викладання кожної дисципліни, чи навіть вказівка до створення методики навчання.

Тому я вважаю, що основною метою вчителя при підготовці до ЗНО з математики є повторення та систематизація даних зі шкільного курсу математики, а не формальне привчання учнів до цілком конкретних класів тестових завдань. Звичайно, необхідно адаптувати випускників до особливостей розв’язування тестових завдань різної форми (з альтернативою, з короткою відповіддю, на встановлення відповідності, з повним поясненням), але ця мета є другорядною і не може витіснити чи замінити основну.

Також важливою при підготовці до ЗНО з математики є мета, яку ставить перед собою майбутній учасник цього ЗНО. З першого погляду видно, що студент хоче набрати якомога більше балів. Однак такий підхід може мати серйозні негативні наслідки в майбутньому. На мою думку, більш природним є те, що учні під час підготовки до ЗНО намагаються отримати не максимальний, а «свій» бал, тобто такий, який адекватно відображатиме реальний рівень підготовки і дозволить здавати «своє» місце за обраною спеціальністю в університеті. Таке цілепокладання дозволить випускнику уникнути значних психологічних проблем під час підготовки до тестування, а також з часом знайти ту спеціальність і університет, які дозволять йому стати реалізованою та щасливою людиною (детальніше про це див. у статті (Школьний, 2021) ).

Після узгодження цілей підготовки до ЗНО для учня та вчителя природним наступним кроком є вибір відповідної методики систематизації та повторення шкільної математики. Як уже зазначалося, цей вибір залежить від багатьох факторів, але сьогодні, після більш ніж 15-річної історії, набір таких методик уже сформовано та відображено в різних посібниках для підготовки до незалежного оцінювання ((Бевз та Буковська, 2020), (Гальперіна, 2020), (Капіносов, 2020), (Нелін, 2016), (Роганін, 2020), (Захарійченко та ін., 2020), Захарійченко та ін., 2021)). Кожна з цих книг має свою внутрішню логіку, послідовність вивчення тем, свої переваги та недоліки.

Наступним кроком після вибору відповідної методики є підбір засобів навчання, а також вибір зручних для студента та викладача організаційних форм цього навчання. До 2020 року традиційно найпопулярнішим засобом підготовки до ЗНО з математики є друкований підручник, а найпопулярнішими організаційними формами – групові або індивідуальні заняття в класі. Як додаткові засоби навчання використовувалися різноманітні роздаткові матеріали, зокрема навчальні тематичні та комбіновані контрольні роботи, що містять завдання різної форми. Також популярними були навчальні онлайн-тести, зокрема тести ЗНО минулих років.

Однак у зв’язку з пандемічною ситуацією та запровадженням карантину після 2020 року ситуація суттєво змінилася, оскільки заняття в аудиторіях стали неможливими. Студентам і викладачам довелося фактично терміново освоювати засоби дистанційного спілкування (Google Meet, Skype, Zoom та ін.) та платформи для дистанційного та змішаного навчання (Google Classroom, MS Teams, MOODLE, НаУрок та ін.), з за допомогою якого, зокрема, проводились і контрольні заходи у формі комп’ютерного тестування.

Описана ситуація призвела до суттєвих змін у сприйнятті ІКТ як студентами, так і викладачами та викладачами. Це підтверджують результати вищезгаданого опитування користувачів освітньої платформи GIOS (GIOS, 2021), серед яких 49% респондентів обрали найбільш оптимальним способом підготовки до ЗНО з математики спосіб занять з репетитором за друкованими посібниками. та онлайн-платформи. Проте це опитування не заглиблювалося в деталі та особливості використання вчителями та репетиторами новітніх технологій під час підготовки до ЗНО з математики. Тому я провела власне опитування вчителів математики щодо використання ними ІКТ під час підготовки учнів до незалежного оцінювання.