Лісничий

Лісничий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне... А москалям байдуже, минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

Службовець лісництва, а також завідуючий ним. А дитя осталось, Плаче, бідне.., та на лихо Лісничі почули (Тарас Шевченко, I, 1951, 44); — Морфологію, анатомію рослин я буду вивчати і не забуду жодної назви, бо я хочу бути лісничим (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 287).

Ілюстрації